Біологічний батько може доводити своє батьківство, навіть якщо дитину визнав чоловік матері — Верховний Суд

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду висловив позицію стосовно права чоловіка, який вважає себе біологічним батьком, на визнання батьківства при зміні актового запису. 

Чоловік, який вважає себе біологічним батьком дитини, має право ініціювати позов про визнання батьківства, навіть якщо після реєстрації народження дитини (де запис про батька був зроблений за вказівкою матері) відомості про батька були змінені на підставі заяви іншого чоловіка про визнання батьківства.

Такий позов підлягає розгляду по суті з застосуванням статей 128, 129 СК України за аналогією закону, оскільки позбавлення можливості ініціювати такий позов суперечить принципам розумності та справедливості.

ВС у складі ОП КЦС відступив від висновку зробленого в постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 462/659/13-ц.

Суть справи 

Чоловік, який тривалий час перебував із жінкою у фактичних сімейних стосунках, звернувся до суду із позовом про визнання батьківства. Він дізнався про народження дитини лише після її появи на світ, замовив ДНК-експертизу, яка підтвердила його ймовірне батьківство з вірогідністю 99,9999999 %. Проте згодом жінка вийшла заміж за іншого чоловіка, який визнав батьківство, і відповідні зміни були внесені до актового запису про народження. Позивач вимагав виключити з актового запису відомості про іншого чоловіка як батька та внести свої дані.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Районний суд визнав експертний висновок недопустимим доказом через процесуальні порушення, а апеляційний суд зазначив, що позов не може бути розглянутий за ст. 128 СК України, оскільки запис про батька вже зроблений за заявою іншої особи. При цьому апеляційний суд послався на позицію Верховного Суду у справі 2018 року, яка обмежувала право біологічного батька на такий позов.

Що вирішив Верховний Суд 

Верховний Суд не погодився з таким підходом. Суд зазначив, що Сімейний кодекс України не врегульовує ситуації, коли дитина спочатку записана за вказівкою матері, а згодом після її шлюбу дані про батька змінюються. Таке обмеження фактично позбавляє біологічного батька можливості довести своє батьківство і порушує його право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд також звернувся до практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що повна заборона на судовий розгляд подібних вимог порушує баланс між інтересами дитини, сім’ї та біологічного батька.

Суд дійшов висновку, що у таких випадках національні суди мають розглядати позови по суті, застосовуючи статті 128 і 129 Сімейного кодексу за аналогією закону. Такий підхід забезпечує ефективний доступ до правосуддя та дає можливість оцінити всі обставини, у тому числі врахувати найкращі інтереси дитини. Верховний Суд наголосив, що позбавлення чоловіка права навіть звернутися до суду є несправедливим і суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, на яких ґрунтуються сімейні відносини.

У результаті Верховний Суд скасував постанову Полтавського апеляційного суду, яка відмовила у розгляді позову, та направив справу на новий розгляд.

Детально ознайомитись з постановою ВС у справі №639/2026/17 можна за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.