Світло у вартості: Верховний Суд окреслив порядок формування оплати за електроенергію

Касаційний адміністративний суд ВС залишив без задоволення касаційну скаргу контролюючого органу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо оплати електроенергії. Суд постановив: усі витрати на передачу та розподіл електроенергії включені у ціну, що сплачується споживачем. Відтепер окреме перевиставлення вартості послуг споживачам не є необхідним, а контролюючі органи не мають підстав для претензій щодо деталізації таких документів.

Перевірка на мільйони: що знайшли податківці

КАС ВС, розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, виніс постанову у справі № 320/29942/24. Суть спору полягала у перевірці правомірності включення вартості послуг з передачі та розподілу електроенергії у загальну ціну, яку потрібно сплачувати постачальнику.

Ця історія розпочалася ще в березні 2024 року: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) звернулося до суду з проханням визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов`язання на загальну суму – понад 8,6 млн грн (у тому числі за основним платежем – майже 7,9 млн та штрафними санкціями – близько 761 тис. грн.). Рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій установили, що Головне управління ДПС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку за періоди – з квітня 2014 по вересень 2023 року. За даними контролюючого органу, встановлено завищення послуг з передачі електричної енергії, які не було перевиставлено – у розмірі понад 43,4 млн грн. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання та винесення штрафних санкцій.

Як сказано у матеріалах справи, платник податків отримав послуги з передачі та розподілу від операторів систем, що підтверджено актами приймання-передачі та договорами. Вартість цих послуг включалась у ціну електроенергії, що поставлялась споживачам, і відповідно сплачувалась у складі загальної суми за електроенергію. Згідно з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, споживач розраховується за електроенергію за ціною, яка включає всі складові: середньозважену ціну купівлі електроенергії, тариф на передачу та розподіл, адміністративні витрати постачальника. В актах приймання-передачі зазначено, що оплата за послуги розподілу включена в ціну електроенергії, а первинні документи відповідають вимогам законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

КАС ВС звернув увагу на те, що законодавством не встановлено обов’язку перевиставляти споживачам окремо вартість послуг з розподілу, оскільки вона вже врахована у ціні електроенергії, що реалізується. Суди першої та апеляційної інстанції встановили: споживачі оплачують фактичну вартість електроенергії у складі ціни, тому включення вартості послуг у собівартість є правомірним. Контролюючий орган вважав, що відсутня деталізація первинних документів, однак суди попередніх інстанцій зазначили, що закон не передбачає обов’язкову деталізацію, а основні реквізити для підтвердження операції присутні.

Договори та комерційні пропозиції, укладені з усіма споживачами, передбачали оплату послуг із передачі та розподілу через постачальника за тарифами, затвердженими регулятором, і спосіб визначення ціни електроенергії визначався формулою, що включає середньозважену ціну купівлі, тарифи на передачу і розподіл та націнку постачальника. КАС ВС детально проаналізував договори, включно з додатками та комерційними пропозиціями, встановивши, що кожна господарська операція була зафіксована актами приймання-передачі, рахунками та даними бухгалтерського обліку. Було зафіксовано, що за весь період з 2022 по 2023 рік споживачі сплатили сумарно сотні тисяч гривень, які покривали як фактичну ціну електроенергії, так і тарифи на передачу та розподіл.

Касація відхилена: послуги без подвійних платежів

Аналізуючи доводи сторін, касаційна інстанція наголосила: навіть, якщо у документах відсутні надлишкові деталі про окремі компоненти послуг, – це не означає відсутності господарської операції, оскільки всі основні реквізити та підтвердження факту надання послуг присутні. КАС ВС також врахував: споживачі не оскаржували обсяг або якість наданих послуг, а лише суму, яка вже включена у ціну електроенергії, що свідчить про реальність операцій.

Крім того, КАС ВС звернув увагу на фінансову логіку включення витрат у ціну електроенергії: для забезпечення безперервності постачання та дотримання тарифних умов, постачальник оплачує операторів систем за реальні обсяги електроенергії, які потім відображаються у рахунках споживача. Така система гарантує, що споживач отримує електроенергію за прозорою схемою, а вартість послуг включена у загальну ціну, що спрощує бухгалтерський облік і унеможливлює подвійне стягнення.

Під час касаційного перегляду КАС ВС підтвердив: суди попередніх інстанцій дали всебічну оцінку доказам, встановили реальність господарських операцій і законність відображення витрат у фінансовій звітності. Колегія суддів відзначила, що первинні документи містять усі обов’язкові реквізити та підтверджують надання послуг від операторів систем, а вимога щодо окремого перевиставлення споживачам законодавством не передбачена.

Суд також погодився з висновками нижчих інстанцій про те, що витрати на оплату послуг передачі та розподілу електроенергії мають прямий зв’язок із доходом від реалізації електроенергії та включаються до собівартості реалізованої продукції та інших операційних витрат. Вартість послуг відображена у рядках фінансового звіту відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та положень Податкового кодексу.

КАС ВС детально проаналізував усі доводи касаційної скарги, зокрема ті, що стосувалися нібито «недостатньої деталізації» актів приймання-передачі, «неперевиставлення» вартості послуг споживачам та посилання на постанови Верховного Суду. Колегія суддів встановила, що жоден із аргументів контролюючого органу не спростовує факту надання послуг, правильності відображення витрат у бухгалтерському обліку та законності включення їх у ціну електроенергії.

Суд зазначив, що касаційна інстанція не може переоцінювати докази, якщо нижчі суди зробили це у межах своїх повноважень і без порушення норм процесуального права. КАС ВС також обґрунтував, що первинні документи (договори, акти та рахунки) містять усі необхідні реквізити: дату, зміст операції, одиницю виміру, підписи відповідальних осіб, що повністю відповідає вимогам законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Колегія суддів звернула увагу, що включення вартості послуг з передачі та розподілу до ціни електроенергії забезпечує баланс між правами споживачів та обов’язками постачальника, гарантує прозорість розрахунків і відповідає принципу відповідності витрат доходу. Висновки контролюючого органу про завищення собівартості реалізованої продукції не знайшли підтвердження. Адже витрати здійснено в межах господарської діяльності, відповідно до наданих документів.

Залишивши без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, КАС ВС відмовив у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу. Таким чином, суд підтвердив правомірність включення вартості послуг з передачі та розподілу електроенергії у загальну ціну для споживачів і законність відображення таких витрат у фінансовій звітності постачальника.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.