КАС ВС: суди мають досліджувати не лише повноваження дисциплінарного органу, а й наявність складу дисциплінарного проступку адвоката

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у порядку письмового провадження справу № 460/27538/23 за касаційною скаргою на постанову апеляційного суду у спорі щодо оскарження рішень органу адвокатського самоврядування про порушення дисциплінарної справи та застосування дисциплінарного стягнення.

Предметом перегляду стало питання правомірності дій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дотримання судами попередніх інстанцій стандартів повного і всебічного дослідження обставин справи.

Обставини справи

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону про порушення дисциплінарної справи та рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначав, що матеріали, на підставі яких ініційовано дисциплінарне провадження, не містять належних доказів вчинення дисциплінарного проступку, а перевірка скарги була проведена формально із використанням неперевірених відомостей.

Окремо позивач наполягав на відсутності повноважень у відповідного дисциплінарного органу розглядати скаргу, посилаючись на вимоги частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до яких дисциплінарне провадження має здійснюватися за адресою робочого місця адвоката. З огляду на це, на думку позивача, скарга підлягала розгляду іншим регіональним органом.

Також позивач зазначав, що повноваження членів КДКА Рівненської області припинилися ще 17 листопада 2022 року у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку, встановленого частиною другою статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому цей орган не мав повноважень приймати оскаржувані рішення.

Матеріалами справи встановлено, що після надходження ухвали суду про можливе вчинення адвокатом дисциплінарного проступку відповідні матеріали були передані через вищий орган адвокатського самоврядування до іншої регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії у зв’язку з відсутністю кворуму в комісії за місцем робочої адреси адвоката. Надалі дисциплінарним органом було проведено перевірку, складено відповідну довідку про наявність ознак дисциплінарного проступку, відкрито дисциплінарну справу та за результатами її розгляду застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення судів

Суд першої інстанції задовольнив позов, виходячи з того, що дисциплінарне провадження здійснено неналежним органом, а порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності порушено. Суд дійшов висновку, що положення підзаконних актів не можуть змінювати імперативні приписи закону щодо територіальної підвідомчості дисциплінарних справ.

Суд апеляційної інстанції скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що у зв’язку з відсутністю кворуму в компетентному органі за місцем робочої адреси адвоката передача матеріалів до іншого регіону була здійснена правомірно на підставі чинного законодавства та актів органів адвокатського самоврядування. Апеляційний суд також врахував усталену практику Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.

Позиції та висновки Верховного Суду

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

Спірні правовідносини виникли щодо прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень про порушення дисциплінарної справи та накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування рішень дисциплінарного органу.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вказав про законність порушення дисциплінарної справи та накладення спірного дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи з наданням оцінки всім аргументам учасників.

Водночас Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, а завданням адміністративного судочинства згідно зі статтею 2 КАС України є ефективний захист прав особи від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, що передбачає обов’язок суду перевірити наявність порушеного права та надати оцінку всім доводам сторін.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення не відповідають зазначеним вимогам, оскільки судами не досліджено ключові обставини справи.

Суди не надали оцінки доводам позивача щодо відсутності повноважень у дисциплінарного органу на момент прийняття спірних рішень, хоча це є обов’язком суду при перевірці правомірності дій суб’єкта владних повноважень.

Крім того, судами взагалі не досліджено питання наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що є визначальною умовою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд наголошує, що правова оцінка рішень про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна включати перевірку наявності повноважень органу, встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку, наявності підстав для застосування стягнення та відповідності обраного виду стягнення принципу пропорційності.

Саме порушення дисциплінарної справи не означає доведеність проступку, а лише свідчить про наявність ознак, що підлягають перевірці.

Суди попередніх інстанцій обмежилися дослідженням питання територіальної підвідомчості, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору.

Верховний Суд також зазначає, що питання передачі дисциплінарних справ до іншого регіону у разі відсутності кворуму в компетентному органі вже було предметом правового аналізу та не суперечить положенням Закону, оскільки відповідні підзаконні акти конкретизують порядок реалізації норм закону в умовах об’єктивної неможливості здійснення провадження.

Водночас без встановлення факту наявності або відсутності дисциплінарного проступку та повноважень органу неможливо ні сформувати новий правовий висновок, ні відступити від існуючої практики.

Верховний Суд окремо наголосив, що за відсутності встановлених фактичних обставин справи неможливо вирішити питання щодо необхідності відступлення від раніше сформованих правових висновків у подібних правовідносинах.

З огляду на те, що судами не досліджено всі обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку про порушення норм процесуального права, що унеможливило правильне вирішення спору.

У зв’язку з цим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, при цьому Верховний Суд, враховуючи допущені судами обох інстанцій порушення процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги, у зв’язку з чим скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.