Штраф за образи посадовців в TikTok — ЄСПЛ висловився про межі свободи слова у соцмережах

Європейський суд з прав людини визнав, що адміністративне покарання за різке та образливе відео в TikTok не порушує свободу вираження поглядів, якщо йдеться не про політичну критику, а про персональні приниження посадовців. Таке рішення ухвалив  ЄСПЛ 19 травня 2026 року у справі Miladze v. Georgia,

За даними справи, до Суду звернувся кур’єр служби доставки їжі. У грудні 2022 року він опублікував у TikTok публічне відео, присвячене транспортній політиці Тбілісі та роботі міської влади. Запис був відкритим для всіх користувачів, віде швидко стало вірусним і отримало понад 100 000 переглядів, а потім було «поширено» 600 разів. 

У відео заявник емоційно критикував реформи міського транспорту, зокрема організацію автобусних смуг та дії посадовців. Водночас значна частина його висловлювань містила нецензурну лексику та різкі персональні образи, адресовані меру Тбілісі, працівникам міської адміністрації та представникам правоохоронних органів. Після публікації відео, поліція порушила адміністративне провадження, вважаючи, що контент порушує громадський порядок. Заявника було притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням громадського порядку та образою працівників правоохоронних органів.

Поліція стверджувала, що TikTok слід розглядати як місце публічних зібрань у значенні Кодексу про адміністративні правопорушення. Також вони зазначали, що нецензурна лексика, використана заявником, позбавляє його висловлювання захисту свободи слова і становить карану поведінку за нормами про порушення громадського порядку та образу працівників правоохоронних органів.

Заявник, зі свого боку, наполягав, що перед відео він додав попередження про нецензурну лексику, тому глядачі могли самі вирішити, чи дивитися його далі. Він вважав, що TikTok у таких умовах не може вважатися «громадським місцем». Хоча він визнав, що записав і опублікував відео, заявник посилався на свободу вираження поглядів і наголошував, що його критика транспортної політики та дій правоохоронців захищена, навіть якщо мова була різкою. Він також зазначав, що лайка не була спрямована на конкретних осіб, а мала загальний характер.

Щодо звинувачень в образі працівників правоохоронних органів, заявник вказував, що його слова не були адресовані конкретним особам, тому склад правопорушення відсутній.

Тбіліський міський суд визнав чоловіка винним у двох адміністративних правопорушеннях і призначив штраф у розмірі 2000 ларі (приблизно 720 євро та той момент).

Суд зазначив, що TikTok є публічним простором, оскільки соціальні мережі відіграють важливу роль у суспільному житті та можуть впливати на громадський порядок. Він також послався на національну практику, де вже визнавалося, що соціальні мережі можуть розглядатися як такий простір. Суд підкреслив, що громадський порядок пов’язаний із дотриманням загальноприйнятих моральних та етичних правил і вимог гідної поведінки у публічному просторі.

Заявник звернувся до ЄСПЛ, стверджуючи, що його притягнення до відповідальності становило порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки ЄСПЛ

У цій справі ЄСПЛ визнав, що відео заявника було частиною публічної дискусії про транспортну реформу в Тбілісі. Також Суд звернув увагу, що значна частина цього відео не містила жодної нормальної критики чи аргументів. Натомість там були різкі, грубі й образливі висловлювання, які виглядали як прямі персональні нападки на мера та правоохоронців.

ЄСПЛ зазначив, що коли висловлювання зводяться до приниження конкретних осіб, а не до обговорення теми, вони виходять за межі захисту статті 10. Свобода слова не означає право на безпідставні образи.

Суд нагадав, що державні службовці теж мають право на захист гідності під час виконання своїх обов’язків, і в окремих випадках держава може їх захищати від таких нападок.

Крім того, ЄСПЛ погодився з тим, як її оцінили національні суди, зокрема, відео в TikTok не обмежувалося політичною критикою, а містило виражені персональні образи на адресу конкретних посадовців. Саме це стало вирішальним для відмови у встановленні порушення статті 10.

Суд визнав, що заявник дійсно порушував тему міської політики та роботи правоохоронних органів, тобто мав місце елемент суспільної дискусії. Але він звернув увагу, що значна частина висловлювань не містила аргументів або критики як такої — це були емоційні, різкі та принизливі формулювання, які були спрямовані на конкретних осіб, а не на політику чи інституції.

Також, ЄСПЛ звернув увагу на масштаб поширення відео — відкритий доступ, велика кількість переглядів і алгоритмічне розповсюдження в TikTok. Це підсилило оцінку впливу висловлювань і стало аргументом на користь пропорційності втручання. Суд також звернув увагу на спосіб поширення відео і його вплив. Заявник опублікував контент у відкритому доступі на TikTok без жодних обмежень для аудиторії. Платформа, як зазначив ЄСПЛ, працює через алгоритми швидкого поширення і має особливо широку залученість молодої аудиторії.

У цьому випадку відео набрало понад 100 000 переглядів і було поширене близько 600 разів. На думку Суду, такі показники свідчать про значне охоплення і підсилюють потенційний вплив висловлювань, особливо у порівнянні з ситуаціями, де поширення є обмеженим або вузьким.

ЄСПЛ підкреслив загальний принцип, що інтернет і соціальні мережі здатні миттєво розповсюджувати контент, тому держави можуть застосовувати більш суворий підхід до оцінки відповідальності за незаконні або образливі висловлювання.

Суд наголосив, що застереження заявника про наявність нецензурної лексики у відео не зменшувало ризику його широкого поширення. Контент міг бути доступним значній аудиторії, включно з неповнолітніми та користувачами, які не очікували такого змісту.

У підсумку ЄСПЛ дійшов висновку, що накладений адміністративний штраф не був суворим, не супроводжувався блокуванням контенту або іншими додатковими обмеженнями та не спричинив надмірного стримувального ефекту у реалізації свободи вираження поглядів. З огляду на це Суд визнав втручання у права заявника пропорційним та таким, що не порушує статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.