Процесуальні прогалини у новій процедурі стягнень для КСУ ризикують перетворити реформу на інструмент тиску
Реформа Конституційного Суду України залишається одним із ключових елементів Дорожньої карти з питань верховенства права — стратегічного документа, що визначає рух України до членства в ЄС за Розділами 23 та 24 переговорного процесу. Одним із основних завдань є зміцнення інституційної спроможності Суду та забезпечення прозорого правосуддя.
Важливим кроком у цьому напрямі став законопроєкт № 14321, зареєстрований 19 грудня 2025 року. Документ пропонує нові підходи до дисциплінарної відповідальності суддів КСУ. І тут постає важливе питання: запропонований механізм за задумом авторів має подолати проблему «безкарності» суддів КСУ, чи все ж таки стати інструментом для побудови дійсно справедливого та відкритого процесу притягнення до відповідальності?
Як зазначається в інформаційній довідці Дослідницької служби парламенту від 16 лютого 2026 року, ключові виклики реформи полягають у деталях її реалізації. Саме від якості процедурних механізмів залежатиме, чи стане нова модель ефективним інструментом підзвітності, чи створить додаткові ризики для незалежності суддів.
Градація дисциплінарної відповідальності
Чинне законодавство передбачає радикальний захід — звільнення з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду, що робить систему негнучкою та неефективною. Єдина існуюча процедура, прописана лише в Регламенті Суду, стосується виключно звільнення за грубі порушення. Саме тому Дорожня карта з питань верховенства права вимагає перегляду цього механізму: дисципліна має бути справедливою, а не лише каральною.
Нова редакція запроваджує пропорційну систему градації стягнень. Залежно від характеру порушення, до судді тепер можуть бути застосовані попередження, догана із позбавленням доплат на строк до шести місяців, або звільнення, що дозволяє реагувати на проступки, які не досягають порогу грубого нехтування обов’язками.
Більш детально про 12 видів дисциплінарних проступків, за які суддю КСУ можна притягнути до дисциплінарної відповідальності читайте в матеріалі «Судово-юридичної газети».
Процесуальні баги в реформі КСУ
Парламентська дослідницька служба виявила низку недоліків, які можуть нівелювати реформу, протиставивши процедурні недоліки принципу справедливості.
Законопроєкт встановлює дворічний строк притягнення до відповідальності. Проте незрозуміло, чи можна карати суддю за дії, вчинені до набуття законом чинності. Законопроєкт не уточнює, чи поширюється цей дворічний строк на діяння, вчинені суддями до моменту набуття чинності цими змінами. Оскільки перелік дисциплінарних проступків суттєво оновлюється, постає питання: чи можна карати суддю за дії, які на момент їх вчинення за законом не вважалися проступком? Відсутність перехідних положень щодо цього питання створює загрозу порушення принципу правової визначеності та може призвести до численних оскаржень рішень у майбутньому.
Також цікаве питання, хто може ініціювати процедуру дисциплінарної відповідальності для суддів КСУ? Нова стаття 21-4, запропонована законопроєктом № 14321, детально описує технічні вимоги до звернення, проте містить невизначеність щодо суб'єктів такого звернення. Зокрема, частина друга статті 21-4 вказує, що учасники конституційного провадження реалізовують своє право особисто або через представників. Однак документ не дає чіткої відповіді, чи є це право лише для сторін справи, чи подати скаргу на суддю може будь-яка особа, якій стало відомо про дисциплінарний проступок? Відсутність чіткого переліку суб’єктів звернення на практиці може призвести, або до ігнорування скарг від громадян, або до надмірного тиску на КСУ через масові звернення від осіб, які не мають стосунку до справ.
Нова дисциплінарна процедура для суддів Конституційного Суду може виявитися недієвою через складний механізм голосування. Стаття 21-5 пропонує безальтернативну норму: після отримання скарги Суд має скликати спеціальне засідання та відкрити провадження. Проте норма статті 21-10 встановлює, що для ухвалення такої постанови необхідно щонайменше 10 голосів суддів. Якщо за відкриття справи проголосують менше ніж 10 суддів, подальший рух скарги залишається незрозумілим. Законопроєкт не прописує механізм відмови у відкритті провадження в такому випадку. Дослідницька служба ВРУ вважає за доцільне передбачити безпосередньо у статті 21-5 положення, якими врегулювати ситуацію, коли відповідну постанову про відкриття дисциплінарного провадження не підтримала більшість суддів.
Крім того, виявлено неузгодженості порядку голосування, що містяться у статтях 21-9 та 21-10. Наприклад, за порушення правил відводу найбільш суворим стягненням має бути догана, а за грубе нехтування обов’язками передбачено лише звільнення. Водночас загальна норма документа вимагає голосувати за стягнення по черзі — від найм’якшого до найсуворішого. Це створює юридичну плутанину, адже для певних проступків найменш суворих стягнень у списку не прописано. Експерти рекомендують синхронізувати статті 21-9 та 21-10, аби усунути нечіткість алгоритму на спеціальних пленарних засіданнях Суду.
Далі питання до постанови про припинення справи, яка ухвалюється, якщо не набрано «необхідну кількість» голосів за стягнення. Фахівці наголошують, що це формулювання є розмитим і потребує чіткого визначення цифри, щоб уникнути маніпуляцій при ухваленні рішень.
Загроза «Non Liquet»
Експерти вказують на важливі аспекти висновків Венеціанської комісії (CDL-AD(2020)039), які поки не знайшли відображення в документі. Законопроєкт впроваджує обов’язкове оприлюднення мотивованих ухвал про відводи на сайті Суду. Комісія застерігає від ситуації non liquet — неможливості ухвалити рішення. Якщо через масові відводи КСУ втрачає кворум, вимоги до нього мають бути знижені. Головний принцип — можливість відсторонення суддів не повинна призводити до недієздатності КСУ як демократичного інституту. Якщо через масові відводи, наприклад, у справах про антикорупційне законодавство, не буде кворуму, КСУ просто зупиниться.
Прогрес в імплементації рекомендацій Венеціанської комісії
Законопроєкт № 14321 демонструє прогрес щодо етики та відповідальності суддів Конституційного Суду. Проєктом передбачені нові правила самовідводу. Суддя зобов'язаний заявити самовідвід, якщо він публічно висловлював думку щодо справи ще до її розгляду або навіть до призначення на посаду. Приховування такого конфлікту інтересів прямо визначається як дисциплінарний проступок. Крім того, замість радикального звільнення впроваджуються м’якші санкції — попередження та догани.
Прийняття законопроєкту № 14321 важливий крок для євроінтеграції України, оскільки має на меті зробити КСУ більш відкритим та привести систему дисциплінарних стягнень до прозорості і справедливості, без тиску на суддів. Ігнорування рекомендацій Дослідницької служби ВРУ стосовно кворуму та правової визначеності ставить під загрозу функціональність інституту. За таких умов законодавчі новації можуть спровокувати внутрішню дестабілізацію в КСУ та стати важелем тиску, а не інструментом дисциплінарної відповідальності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
