Шахраї вкрали 113 тисяч з картки, коли жінка була в Німеччині: чому суд не зобов’язав банк повертати гроші

Хортицький районний суд Запоріжжя розглянув позов клієнтки ПриватБанку, яка заявляла, що шахраї, оформивши дублікат її SIM-карти фінансового номера, отримали доступ до «Приват24» і за кілька хвилин списали з її карток понад 113 тис. грн, поки вона перебувала в Німеччині.

Суд, однак, став на бік банку: визнав, що спірні перекази були підтверджені через фінансовий номер до моменту звернення клієнтки на гарячу лінію, а отже, підстав покладати відповідальність на банк і зобов’язувати його повертати кошти чи скасовувати кредитні нарахування немає.

Обставини справи №337/123/25

Позивачка була клієнткою АТ КБ «ПриватБанк» і користувалася двома рахунками: карткою для виплат та кредитною карткою з лімітом 110 тис. грн. Фінансовим номером у банку був номер мобільного оператора «Київстар».

На початку вересня 2024 року жінка виїхала за кордон і до кінця місяця перебувала в Німеччині. Увечері 24 вересня вона отримала на електронну пошту повідомлення від банку про нетиповий вхід до її акаунта «Приват24» з іншого мобільного пристрою. Майже одразу після цього її мобільний номер перестав працювати, а доступ до застосунку був втрачений.

У проміжку з 22:06 до 22:13 того ж вечора з рахунків клієнтки відбулося кілька переказів. Із картки для виплат списали 5 778,75 грн власних коштів. Із кредитної картки — 113 470,09 грн, з яких понад 109 тис. грн становили кредитні кошти, а решта — особисті.

Лише о 22:16 жінці вдалося додзвонитися до служби підтримки ПриватБанку з іншого номера телефону та повідомити про шахрайські операції. Після цього банк заблокував картки, рахунки та фінансовий номер. Нових списань після звернення клієнтки не відбувалося.

Що з’ясували в суді

У межах розгляду справи суд витребував інформацію в мобільного оператора та банку. Було встановлено, що SIM-карту фінансового номера позивачки перевипустили дистанційно, без звернення до офісів оператора чи партнерських магазинів. Сам номер обслуговувався на умовах передплати, без контракту та без персональної реєстрації за конкретною особою.

Також суд дослідив аудіозапис дзвінка до служби підтримки банку, який відбувся під час здійснення платежів. Із запису вбачається, що особа, яка представлялася клієнткою, відповідала на контрольні запитання оператора коректно, допускаючи лише незначні неточності, які не були розцінені як помилки. У зв’язку з цим операції були підтверджені.

За даними досудового розслідування, у момент підтвердження платежів та дзвінків шахраї перебували на території Миколаївської та Одеської областей, тоді як сама позивачка фізично перебувала за межами України. Кримінальне провадження було відкрито, однак підозру жодній особі не повідомили.

Позиції сторін

Клієнтка наполягала, що не передавала третім особам ані банківських карток, ані PIN-кодів, ані інших конфіденційних даних, не переходила за підозрілими посиланнями та намагалася заблокувати рахунки одразу після отримання повідомлення про нетиповий вхід. Вона вважала, що банк мав оперативніше зреагувати та зупинити операції, а також просила повернути кошти, скасувати нараховані проценти і штрафи за кредитом та відшкодувати моральну шкоду.

ПриватБанк заперечував проти позову, зазначаючи, що всі операції були здійснені та підтверджені до моменту звернення клієнтки на гарячу лінію, із використанням фінансового номера. Банк також посилався на те, що клієнтка не забезпечила належний захист фінансового номера, а тому саме її дії або бездіяльність створили умови для шахрайства.

Оцінка суду

Суд детально проаналізував норми цивільного законодавства, законів про платіжні системи та платіжні послуги, а також положення НБУ щодо безпеки платіжних операцій. Ключовим у цій справі стало питання розподілу ризиків між банком і клієнтом.

Суд нагадав, що до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту або несанкціоновані операції ризик збитків несе користувач. З моменту такого повідомлення відповідальність переходить до емітента. Водночас сам по собі факт шахрайства не є автоматичною підставою для покладення відповідальності на банк — необхідно з’ясувати, чи сприяли дії або бездіяльність клієнта втраті або незаконному використанню платіжних даних.

У цій справі суд установив, що фінансовий номер був фактично втрачений унаслідок SIM-swap, операції підтверджувалися з цього номера, а звернення клієнтки до банку відбулося вже після завершення всіх спірних списань. Після блокування рахунків жодних нових операцій не здійснювали.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ПриватБанк довів відсутність своєї вини, а незаконне списання коштів стало можливим через неналежний захист фінансового номера з боку клієнтки та несвоєчасне повідомлення банку про втручання.

Рішення суду

Хортицький районний суд Запоріжжя повністю відмовив у задоволенні позову. Суд не визнав дії банку незаконними, не зобов’язав повертати списані кошти, скасовувати проценти та штрафні санкції за кредитним договором і не стягнув моральну шкоду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.