Справа про батьківство повернулась в апеляцію: ВС вказав на роль суду при призначенні ДНК-експертизи
Верховний Суд роз’яснив, хто і як має діяти у справах про встановлення батьківства, коли мати з дитиною ухиляються від ДНК-експертизи, а також на кому лежить обов’язок повідомляти сторони про призначення такої експертизи.
Деталі справи
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу про встановлення батьківства та виключення з актового запису про народження відомостей про батька.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що неодноразово призначена у справі відповідна експертиза, не була проведена, оскільки відповідач з малолітнім сином не з’являлися до експертної установи для відбору біологічних зразків.
Апеляційний суд відмовив у призначенні молекулярно-генетичної експертизи, зазначивши, що справа перебуває в апеляції з липня 2024 року, попередні експертизи не було проведено через неявку відповідачки з дитиною, а позивач не забезпечив повідомлення відповідача. Суд підкреслив, що при призначенні експертизи за клопотанням однієї сторони саме вона зобов’язана вживати належні заходи для її проведення.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначивши, що отримана під час судового розгляду справи інформація не дає можливості встановити фактичне місце проживання / перебування відповідача та дитини, а відправлення кореспонденції на адресу, вказану позивачем, повертається до суду в переважній більшості з відміткою «за відсутністю адресата за вказаною адресою», що свідчить про те, що відповідач не володіє інформацією про розгляд цієї справи, а також про постановлені ухвали про призначення експертизи.
Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, постанову та ухвалу цього суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
За загальним правилом збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, однак процесуальний закон передбачає винятки із цього правила, зокрема, суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Оскільки саме на суд покладено обов’язок повідомити учасників справи про розгляд справи та призначення судом експертизи, тому суд з урахуванням наявної у його розпорядженні інформації, у тому числі наданої позивачем, а також отриманої додатково, має вжити заходів до повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи та про призначення експертизи у разі постановлення відповідної ухвали.
Постанова Верховного Суду у справі № 694/2322/22 (провадження № 61-6089св25).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
