Верховний Суд пояснив, коли конфлікт у громадському місці має хуліганський мотив

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційну скаргу захисника у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за хуліганство. Предметом перегляду були вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду, якими дії обвинуваченого кваліфіковано за частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу. Захист наполягав на неправильній правовій кваліфікації та наявності підстав для закриття провадження у зв’язку з примиренням.

Суть справи № 640/20302/18

Обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вночі знаходився в приміщенні нічного клубу в Харкові. Після зауваження охоронця щодо агресивної поведінки він вступив із ним у словесний конфлікт, використав грубу нецензурну лайку та вилив на охоронця алкогольний напій. Після примусового виведення з клубу та зачинення закладу конфлікт не припинився.

Через певний час особа зняла кришку каналізаційного люка та жбурнула її у вхідні двері клубу, розбивши склопакет, унаслідок чого було порушено роботу закладу та завдано матеріальної шкоди власнику.

Місцевий суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого становлять грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, яка проявилася у тривалому конфлікті, агресивній поведінці та умисному пошкодженні майна.

З огляду на це особу було засуджено за частиною першою статті 296 КК України із призначенням штрафу. Апеляційний суд погодився з такою оцінкою, визнав доводи захисту необґрунтованими та залишив вирок без змін.

Позиція та висновки Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що для кваліфікації дій за статтею 296 КК України необхідне поєднання об’єктивних ознак грубого порушення громадського порядку з особливою зухвалістю або винятковим цинізмом та суб’єктивної ознаки у вигляді мотиву явної неповаги до суспільства.

Аналіз установлених обставин свідчить, що поведінка обвинуваченого не зводилася до особистого конфлікту з охоронцем, а була спрямована на демонстративне протиставлення себе оточуючим у громадському місці, супроводжувалася нецензурною лайкою, агресією та умисним пошкодженням майна, що призвело до зриву роботи закладу.

Суд також відхилив доводи про можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням. Верховний Суд наголосив, що хуліганські дії заподіяли шкоду не лише підприємству як власнику майна, а й іншим особам, зокрема охоронцю та відвідувачам закладу, яким було завдано моральної шкоди та порушено їхній спокій. За таких умов відсутні підстави вважати, що примирення відбулося з усіма потерпілими у кримінально-правовому розумінні.

У підсумку Верховний Суд визнав рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними й обґрунтованими, залишив їх без змін, а касаційну скаргу — без задоволення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.