Обов’язки, якими обтяжене нерухоме майно за судовим рішенням, переходять до спадкоємця — Верховний Суд

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду висловився щодо переходу зобов’язань щодо відновлення майна до спадкоємців. 

Зазначається, що зобов'язання спадкодавця вчинити дії щодо відновлення нерухомого майна до становища, яке існувало до його пошкодження, не припиняється внаслідок його смерті й переходить до його спадкоємців.

Так, Верховний Суд розглянув касаційну скаргу у справі про заміну сторони виконавчого провадження у зв’язку зі смертю боржника. Предметом перегляду стало питання, чи допускає правонаступництво зобов’язання щодо приведення нерухомого майна у попередній стан, покладене судовим рішенням.

Суть спору

Спір виник із правовідносин між співвласниками житлового будинку. Ще у 2014 році співвласниця домоволодіння звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що інший співвласник самовільно змінив стан спадкового майна, унеможлививши повноцінне користування її часткою.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційною інстанцією у 2015 році, позов було задоволено частково. Суд зобов’язав відповідача привести спадкове майно у попередній стан шляхом відновлення інженерних мереж, опалення, огорож, елементів будинку та стягнув на користь позивачки моральну шкоду. На підставі цього рішення було відкрито виконавче провадження, яке тривалий час залишалося невиконаним.

Після смерті боржника державний виконавець звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження його спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину та набув право власності на частку спірного домоволодіння.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи з того, що зобов’язання привести майно у попередній стан є таким, що нерозривно пов’язане з особою боржника, а отже не допускає правонаступництва у разі його смерті. Апеляційний суд погодився з цим висновком, зазначивши, що спірні правовідносини виникли внаслідок особистих неправомірних дій померлого співвласника та не пов’язані з правом власності спадкоємця.

Позиція та висновки Верховного Суду

Переглядаючи справу № 711/7955/14-ц в касаційному порядку, Верховний Суд виходив із конституційного принципу обов’язковості судових рішень та практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд. Суд наголосив, що держава зобов’язана забезпечити ефективну систему виконання судових рішень, а стадія виконавчого провадження є завершальною стадією правосуддя.

Аналізуючи норми цивільного та процесуального законодавства, Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом у разі смерті боржника його права та обов’язки, які не є нерозривно пов’язаними з особою, входять до складу спадщини та переходять до спадкоємців. Зобов’язання припиняється смертю боржника лише тоді, коли воно за своєю природою не може бути виконане іншою особою.

Колегія суддів дійшла висновку, що зобов’язання співвласника привести нерухоме майно у попередній стан, встановлене судовим рішенням з метою усунення перешкод у користуванні майном, не є особистим немайновим обов’язком і не припиняється у зв’язку зі смертю боржника. Таке зобов’язання тісно пов’язане з правом власності на нерухомість і фактично обтяжує майно, а не особу. Відтак воно переходить до спадкоємця разом із набуттям права власності на відповідну частку домоволодіння.

Верховний Суд також звернув увагу, що аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалася у його попередніх рішеннях, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема щодо обов’язку спадкоємців виконувати судові рішення про відновлення майна або усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

За таких обставин Верховний Суд визнав висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, оскільки вони безпідставно дійшли висновку про недопустимість правонаступництва. Водночас, з огляду на межі касаційного перегляду та необхідність встановлення і оцінки фактичних обставин, Суд дійшов висновку про неможливість ухвалення нового рішення по суті заяви.

У результаті касаційну скаргу було задоволено частково, постанову апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду з урахуванням викладених правових висновків.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.