Апеляцію у справі про аліменти з невизначеною ціною позову не можна розглядати без виклику сторін — Верховний Суд
Верховний Суд скасував постанову Одеського апеляційного суду у справі про стягнення аліментів за минулий час та направив її на новий апеляційний розгляд. Ключова причина — апеляційний суд помилково розглянув справу без повідомлення учасників, хоча ціна позову не була визначена, а отже, не було підстав застосовувати письмове провадження без виклику сторін.
КЦС ВС наголосив: у справах про аліменти, де вимоги заявлено у частці від доходу і ціна позову не визначена, апеляційний суд не має права автоматично вважати справу «малозначною» і розглядати її без участі сторін. Такі дії порушують право на справедливий суд і є безумовною підставою для скасування рішення.
Обставини справи №523/18770/23
Позивачка звернулася до суду з вимогою стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки за минулий період — з жовтня 2013 року до квітня 2020 року. Вона зазначала, що перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, у яких народилася дитина, однак чоловік не визнавав батьківства та не надавав матеріальної допомоги.
У 2020 році суд уже встановив батьківство відповідача та присудив аліменти з моменту звернення до суду. Новий позов стосувався саме аліментів за попередні роки — до встановлення батьківства.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Його позиція зводилася до того, що для стягнення аліментів за минулий час позивачка повинна довести дві обставини: що вона вживала заходів для отримання аліментів та що відповідач ухилявся від їх сплати.
На думку суду, таких доказів надано не було. Апеляційний суд погодився з цими висновками та залишив заочне рішення без змін.
Водночас апеляційний розгляд відбувся у письмовому провадженні — без повідомлення учасників справи.
У касаційній скарзі позивачка, зокрема, вказувала, що:
- апеляційний суд неправомірно розглянув справу без повідомлення сторін;
- ціна позову у справі не була визначена, оскільки вимоги заявлено у вигляді частки від доходу;
- це позбавило її можливості взяти участь у розгляді та реалізувати право на справедливий суд;
- крім того, суди допустили надмірний формалізм у застосуванні норм сімейного права, не врахувавши специфіку ситуації, коли батьківство було встановлено лише згодом.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд зосередився насамперед на процесуальному аспекті.
ВС нагадав, що за загальним правилом апеляційні скарги можуть розглядатися без повідомлення учасників лише у справах із визначеною ціною позову, яка не перевищує встановлений законом поріг. При цьому саме апеляційний суд повинен переконатися, що ціна позову визначена та відповідає вимогам закону.
У цій справі позовні вимоги були заявлені у вигляді 1/4 частки доходу відповідача за минулий період. Жодних розрахунків або визначеної грошової суми матеріали справи не містили. Отже, апеляційний суд не мав підстав стверджувати, що ціна позову є меншою за граничний розмір і що справу можна розглядати без виклику сторін.
Крім того, Верховний Суд послався на стандарти справедливого суду, сформульовані у практиці Європейського суду з прав людини. Право бути належним чином повідомленим про розгляд справи є складовою принципів змагальності та рівності сторін. Розгляд справи за відсутності учасника, якого не повідомили належним чином, є істотним процесуальним порушенням.
Рішення ВС
Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу без повідомлення учасників. Таке порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення.
У результаті касаційну скаргу задоволено частково: постанову Одеського апеляційного суду скасовано; справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції. Інші доводи касаційної скарги Верховний Суд не аналізував, оскільки встановлене порушення саме по собі унеможливлює чинність апеляційного рішення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
