Очевидна незаконність наказу: Верховний Суд пояснив, коли поліцейський має право його не виконувати
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював чіткий підхід до розуміння «явно незаконного наказу» в поліції. Сам по собі спір щодо законності управлінського рішення (зокрема переведення на іншу посаду чи в іншу місцевість) не дає поліцейському права ігнорувати наказ. Відмова від виконання можлива лише тоді, коли протиправність наказу є очевидною, не потребує складного правового аналізу і полягає у вимозі вчинити дії, що суперечать закону, Присязі або утворюють склад злочину. За відсутності таких ознак — наказ підлягає виконанню з подальшим оскарженням у суді.
Обставини справи №340/1237/22
Капітан поліції оскаржив накази ГУНП у Кіровоградській області про дисциплінарне стягнення та звільнення зі служби. Підставою для звільнення став невихід на службу після видання наказу про його переведення до іншого підрозділу в іншій місцевості.
Позивач наполягав:
- наказ про переведення був завідомо незаконним, оскільки виданий без його згоди;
- відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону «Про Національну поліцію» та ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту він не мав права виконувати явно незаконний наказ;
- тому відсутність на службі не може вважатися дисциплінарним проступком.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в позові, вказавши, що наказ про переведення був виданий у межах повноважень керівника, мав належну форму та реквізити і не містив ознак очевидної протиправності. Поліцейський, на думку судів, мав виконати наказ і паралельно оскаржити його, а не ігнорувати.
Що перевіряв Верховний Суд
Касаційний адміністративний суд у складі Верховний Суд відкрив провадження, оскільки раніше не формулював правового висновку щодо застосування: ч. 2 ст. 8 Закону «Про Національну поліцію»; ч. 4 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції.
Ключове питання: коли наказ можна вважати «явно незаконним» і не виконувати його без ризику дисциплінарної відповідальності?
Правова позиція Верховного Суду
1. Злочинний наказ
Це наказ, виконання якого утворює склад кримінального правопорушення. У такому разі поліцейський зобов’язаний відмовитися від його виконання незалежно від будь-яких обставин.
2. Явно незаконний наказ
ВС підкреслив: незаконність має бути очевидною, однозначною; її усвідомлення не потребує спеціальних юридичних знань чи складного аналізу; протиправність випливає безпосередньо зі змісту наказу та загальновідомих вимог закону.
Йдеться про вимогу: діяти всупереч закону або службовій присязі; грубо порушувати права і свободи людини; вчиняти дії, що явно виходять за межі повноважень.
3. Процедурні порушення — не дорівнюють «очевидній незаконності»
Навіть якщо наказ: видано з порушенням процедури, він потенційно порушує трудові гарантії, то це не робить його автоматично явно незаконним. Такі дефекти є підставою для судового оскарження, але не для самостійної відмови від виконання.
4. Обов’язок письмового повідомлення
Навіть у випадку отримання злочинного чи явно незаконного наказу поліцейський має:
- негайно письмово повідомити керівника, який видав наказ, та безпосереднього керівника;
- у разі наполягання — письмово повідомити прямого керівника.
У цій справі суди не встановили належного дотримання такого порядку.
Висновок у конкретній справі
Верховний Суд дійшов висновку, що: наказ про переведення не мав ознак очевидної протиправності; він залишався чинним і не був скасований у встановленому законом порядку; у позивача не було правових підстав не виконувати наказ і не виходити на службу.
Відтак дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення визнано правомірним.
Касаційну скаргу залишено без задоволення. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
