Верховний Суд роз’яснив порядок доведення права на зміну черговості спадкування

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду переглянув у касаційному порядку судові рішення у спорі про зміну черговості одержання права на спадкування. За результатами розгляду касаційної скарги Суд дійшов висновку про помилковість підходу апеляційного суду до оцінки підстав позову та скасував його постанову з направленням справи № 172/356/24 на новий апеляційний розгляд.

Суть справи

Позивачка звернулася до суду з вимогою змінити черговість спадкування після смерті чоловіка, з яким вона з 2001 року проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Вона зазначала, що між ними склалися стабільні сімейні відносини, вони вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет. У цих відносинах народився син, який загинув під час виконання бойового завдання в ході відсічі збройної агресії РФ. 

За твердженням позивачки, упродовж останніх років життя спадкодавця саме вона здійснювала догляд за ним, забезпечувала його побутові та матеріальні потреби, опікувалася станом здоров’я, оскільки він страждав на психічне захворювання та загалом потребував сторонньої допомоги. Заповіт спадкодавець не склав, його поховання організувала позивачка.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої увійшли грошові вклади, земельна ділянка площею 4,6162 га, а також частки у праві власності на дві інші земельні ділянки. 

Спадкоємцями другої черги за законом стали брат і сестра померлого. Позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з непідтвердженням факту її проживання зі спадкодавцем однією сім’єю, що унеможливлювало включення її до кола спадкоємців за законом.

Вважаючи, що вона має право спадкувати разом із ними на підставі статті 1259 ЦК України, позивачка звернулася до суду.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що сам по собі догляд за спадкодавцем та надання йому допомоги не є достатньою підставою для зміни черговості спадкування. Суд зазначив, що позивачка не довела перебування спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також факту її тривалого матеріального утримання спадкодавця саме з цієї причини.

Апеляційний суд, переглядаючи справу, частково задовольнив апеляційну скаргу, змінивши мотиви відмови у позові. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачка не заявляла окремої вимоги про встановлення факту проживання однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини та не надала судового рішення, яким такий факт був би встановлений. За відсутності такого рішення апеляційний суд визнав позов про зміну черговості спадкування передчасним.

Позиція та висновки Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з таким підходом апеляційного суду. Суд касаційної інстанції наголосив, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу не є самостійним способом захисту права, а належить до обставин, які входять до предмета доказування, якщо на них ґрунтуються позовні вимоги.

Суд підкреслив, що вимога про зміну черговості спадкування передбачає встановлення судом належності позивача до спадкоємців за законом відповідної черги. У цьому контексті факт проживання однією сім’єю протягом не менш як п’яти років до відкриття спадщини має оцінюватися судом у межах розгляду позову та відображатися у мотивувальній частині рішення, без необхідності формулювання окремого резолютивного висновку про його встановлення.

Верховний Суд зазначив, що у разі доведення факту проживання однією сім’єю позивачка може вважатися спадкоємицею четвертої черги відповідно до статті 1264 ЦК України. Це, у свою чергу, надає їй право звертатися з вимогою про зміну черговості спадкування та спадкувати нарівні зі спадкоємцями другої черги за умови доведення обставин, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.

Касаційний суд дійшов висновку, що апеляційний суд, відмовляючи у позові з мотивів передчасності, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, оскільки не дослідив усі обставини, які мають значення для вирішення спору. У зв’язку з цим постанова апеляційного суду була скасована, а справа направлена на новий апеляційний розгляд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.