Через помилку в одній літері прізвища в договорі дарування жінка не могла розпоряджатися житлом: що вирішив суд

Через розбіжність в одній літері прізвища у договорі дарування жінка не могла повноцінно користуватися та розпоряджатися власним житлом. Виправити помилку в адміністративному порядку вона не змогла — ані через центр надання адмінпослуг, ані через нотаріуса.

Суд розглянув справу в порядку окремого провадження та встановив юридичний факт належності правовстановлюючого документа заявниці, що відкрило їй можливість реалізувати право власності без перешкод.

Обставини справи

Олександрівський районний суд Донецької області ухвалив рішення у справі № 933/770/24.

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй договору дарування житлового будинку серії ВАС № 386937 від 06 грудня 2002 року. Документ був посвідчений державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за № 18.

У договорі її прізвище українською мовою було зазначене з помилкою — одна літера не відповідала написанню в паспорті. У паспорті громадянки України 2023 року та в інших документах (свідоцтві про народження, дипломі, свідоцтві про розірвання шлюбу, витягу з ДРАЦС) прізвище зазначене інакше — у правильному варіанті.

Через цю розбіжність виникла невідповідність між документом, що посвідчує особу, та правовстановлюючим документом на будинок. Це фактично унеможливлювало належне розпорядження майном.

Заявниця зверталася до відділу ЦНАП Новодонецької селищної ради, однак їй повідомили про відсутність повноважень вносити зміни до договору. Державний нотаріус Олександрівської державної нотаріальної контори постановою від 24 жовтня 2024 року також відмовив у виправленні помилки та рекомендував звернутися до суду.

У судовому засіданні заявниця підтримала вимоги. Свідки підтвердили, що вона володіє будинком із 2002 року після укладення договору дарування.

Заінтересованою особою у справі виступала Новодонецька селищна рада Краматорського району Донецької області, представник якої не заперечував проти задоволення заяви.

Правова оцінка суду

Суд розглянув справу відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 та пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України — як справу про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності правовстановлюючого документа особі, якщо дані в ньому не збігаються з паспортними.

Суд врахував положення постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 та роз’яснення щодо практики встановлення фактів, що мають юридичне значення. Ключовими умовами є:

• юридичні наслідки встановлення факту;
• відсутність іншого порядку його підтвердження;
• неможливість виправлення документа позасудовим шляхом;
• відсутність спору про право.

Суд встановив, що внести виправлення в адміністративному порядку неможливо, а встановлення факту безпосередньо впливає на реалізацію права власності заявниці. При цьому спору про право не існує.

Окремо суд зазначив, що не встановлює зміст договору дарування або склад майна, а лише підтверджує факт належності документа конкретній особі.

Рішення суду

Суд задовольнив заяву повністю та встановив юридичний факт належності заявниці договору дарування житлового будинку серії ВАС № 386937 від 06 грудня 2002 року, в якому її прізвище було зазначено з помилкою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.