Верховний Суд підтвердив правомірність звільнення за прогул за відсутності погодженої відпустки під час воєнного стану
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 398/1096/24 щодо законності звільнення працівника за прогул та наявності поважних причин відсутності на роботі. Предметом перегляду стало питання правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення у зв’язку з відсутністю працівника на робочому місці у період дії воєнного стану.
Суть справи та рішення судів
Позивачка звернулася до суду з вимогами про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Вона зазначала, що тривалий час працювала викладачем фізичного виховання у педагогічному коледжі та була звільнена на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважних причин.
Підставою для звільнення стала її відсутність на робочому місці протягом п’яти робочих днів на початку січня 2024 року, що було зафіксовано актами та підтверджено результатами службового розслідування. Позивач обґрунтовувала свою відсутність тим, що зазначений період був канікулярним, навчальні заняття не проводилися, а робота, за її твердженням, могла виконуватися дистанційно.
Вона також посилалася на усну домовленість з керівництвом щодо можливості перебування за межами України у цей період та продовження відпустки.
Водночас судами встановлено, що виконання роботи поза межами закладу було можливим лише за умови належного оформлення відповідних документів (зокрема обхідного листа), чого позивачка не зробила.
Додатково позивачка зазначала, що має проблеми зі здоров’ям, підтверджені встановленням інвалідності, перебувала на лікуванні та реабілітації за кордоном, а також не мала можливості змінити квитки для повернення в Україну раніше. Вона вказувала, що подала заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати, однак отримала відмову, після чого надала пояснення щодо причин відсутності.
Водночас роботодавець наполягав, що працівницю було належним чином повідомлено про необхідність з’явитися на роботу, відпустка не була погоджена у встановленому порядку, а відсутність на роботі тривала протягом усього робочого часу впродовж кількох днів. Також зазначалося, що заклад освіти визначений критично важливим, у зв’язку з чим роботодавець мав право відмовити у наданні відпустки відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», з урахуванням того, що заклад віднесено до критично важливих.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, з чим погодився апеляційний суд. Суди виходили з того, що роботодавець діяв у межах закону, відмовивши у наданні відпустки без збереження заробітної плати, оскільки заклад освіти віднесено до критично важливих для функціонування економіки та життєдіяльності населення.
Судами встановлено, що позивачка була відсутня на робочому місці без належного погодження відпустки, а її перебування за кордоном залежало від її власного волевиявлення та не може визнаватися поважною причиною. Доказів, які б підтверджували об’єктивну неможливість виконання трудових обов’язків або повернення на роботу, надано не було. У зв’язку з цим суди дійшли висновку, що звільнення проведено з дотриманням вимог трудового законодавства.
Позиції та висновки Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що підстави касаційного оскарження визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, а перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 400 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права і не має повноважень встановлювати нові обставини чи переоцінювати докази.
Суд підтвердив, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у разі прогулу без поважних причин, під яким розуміється відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. При цьому визначальним є не лише факт відсутності, а й наявність поважних причин такої відсутності.
Верховний Суд наголосив, що законодавством не встановлено вичерпного переліку поважних причин, а їх оцінка здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи та наданих доказів. Основним критерієм є наявність об’єктивних обставин, незалежних від волі працівника, які виключають його вину.
Суд також підкреслив необхідність дотримання сторонами трудових правовідносин принципу добросовісності та обов’язок кожної сторони довести обставини, на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а оцінка доказів здійснюється судом на підставі їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність працівниці на роботі у визначений період не була зумовлена об’єктивними причинами, які не залежали від її волі. Перебування за кордоном без належного оформлення відпустки та без підтвердження неможливості повернення не може визнаватися поважною причиною.
Суд також погодився з висновком апеляційного суду про правомірність відмови роботодавця у наданні відпустки без збереження заробітної плати з урахуванням положень законодавства про трудові відносини в умовах воєнного стану та статусу закладу як критично важливого.
Посилання заявника на практику Верховного Суду не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, оскільки ці висновки не суперечать правовим позиціям, викладеним у відповідних постановах.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не дають підстав для їх скасування. Касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
