Працівника вишу оштрафували на 59 500 грн за «неповну» перевірку документів аспіранта-вступника — суд закрив справу
Салтівський районний суд міста Харкова скасував штраф у 59 500 грн, накладений на посадову особу університету за нібито порушення правил військового обліку. Йдеться про ситуацію, коли відповідального за військовий облік у виші притягнули до відповідальності через перевірку документів вступника — без вимоги електронного військово-облікового документа.
Суд дійшов принципового висновку: на момент подій така вимога не була обов’язковою, а отже відсутній і склад адміністративного правопорушення. Крім того, орган, який наклав штраф, не зміг належно довести вину посадовця та не надав суду матеріалів, що підтверджують порушення. У результаті постанову скасовано, а провадження у справі закрито.
Обставини справи №643/18435/25
Позивач — посадова особа, відповідальна за ведення військового обліку в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» — оскаржив постанову територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Підставою для накладення штрафу стало зарахування до аспірантури особи, яка раніше перебувала в розшуку через неявку за мобілізаційними повістками. Після вступу ця особа отримала відстрочку від мобілізації як аспірант денної форми навчання.
За позицією відповідача, відповідальний за військовий облік допустив порушення, оскільки під час перевірки документів вступника обмежився паперовою формою військово-облікового документа та не перевірив актуальність даних шляхом отримання електронної версії.
Позивач заперечував проти таких висновків, зазначаючи, що прибув за викликом, не погоджувався з інкримінованим порушенням і наполягав на дотриманні встановленої процедури. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений не був, а його процесуальні права не були забезпечені.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки наполягав, що посадова особа вишу порушила вимоги законодавства про військовий облік, зокрема положення підзаконних актів Кабінету Міністрів України, оскільки мала перевірити достовірність поданих документів більш ретельно, у тому числі шляхом отримання електронного військово-облікового документа.
Оцінка суду
Суд виходив із того, що у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок доведення правомірності такого рішення покладається на відповідача. Водночас відповідач не надав витребуваних матеріалів адміністративної справи, що унеможливлює підтвердження обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови.
Оцінюючи дотримання процедури, суд зазначив, що за обставин, коли особа з’явилася за викликом і заперечувала проти притягнення до відповідальності, складання протоколу про адміністративне правопорушення було обов’язковим. Його відсутність свідчить про порушення процесуальних вимог. Водночас ці порушення не стали визначальними для вирішення спору.
Ключовим для суду стало з’ясування наявності складу адміністративного правопорушення. Суд встановив, що на момент зарахування вступника до аспірантури нормативне регулювання передбачало можливість формування електронного військово-облікового документа за бажанням особи. Такий документ не був обов’язковим, а отже відсутній обов’язок вимагати його подання.
Зміни до відповідних постанов Кабінету Міністрів України, якими фактично запроваджено обов’язковість електронного військово-облікового документа для більшості військовозобов’язаних, набрали чинності лише 16 грудня 2025 року, тобто після виникнення спірних правовідносин.
За таких умов суд дійшов висновку, що дії позивача не можуть розцінюватися як порушення правил військового обліку, оскільки вимога, на якій ґрунтувалася постанова, на той момент не діяла.
Крім того, суд звернув увагу, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер і передбачає обов’язкове посилання на конкретні норми законодавства, які були порушені. У спірній постанові не конкретизовано, які саме вимоги законодавства не були дотримані та у чому саме полягало порушення.
З урахуванням відсутності належних доказів, а також недоведеності події і складу адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до відповідальності.
Рішення суду
Суд задовольнив позов, скасував постанову про накладення адміністративного стягнення та закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд стягнув судовий збір на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки як юридичної особи публічного права.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
