Знімав мобілізаційні заходи ТЦК та викладав у TikTok: як суд обґрунтував вирок жителю Закарпаття

14:14, 23 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Мешканця Закарпаття засудили за публікацію у TikTok відео з місцями роботи мобільних груп ТЦК та СП під час проведення мобілізаційних заходів.
Знімав мобілізаційні заходи ТЦК та викладав у TikTok: як суд обґрунтував вирок жителю Закарпаття
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Виноградівський районний суд Закарпатської області розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням мешканця Закарпатської області у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Суд досліджував обставини поширення через соціальну мережу TikTok відеозаписів із місцями перебування мобільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час проведення заходів оповіщення та мобілізації на території Закарпатської області.

Суть справи № 299/1639/26

Суд встановив, що обвинувачений, усвідомлюючи суспільний резонанс діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та наявний у соціальних мережах попит на інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів, сформував умисел на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період.

За матеріалами провадження, обвинувачений зі свого акаунта у TikTok систематично публікував відеозаписи із зазначенням місць перебування спільних мобільних постів патрульної поліції та військовослужбовців ТЦК та СП у Мукачівському, Ужгородському та Берегівському районах Закарпатської області. Відео публікувалися упродовж 2024–2026 років.

Суд зазначив, що в оприлюднених матеріалах містилася інформація про місце та час проведення мобілізаційних заходів, яка використовувалася особами, що прагнули уникнути мобілізації та виконання військового обов’язку.

У вироку вказано, що поширення такої інформації створювало перешкоди для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, ведення військового обліку, комплектування ЗСУ та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного часу, а також для здійснення заходів загальної мобілізації.

Суд також звернув увагу на листи відповідних ТЦК та СП, у яких підтверджувалося, що інформація, поширена через TikTok, фактично використовувалася особами, які ухилялися від виконання військового обов’язку, для отримання даних про пересування мобільних груп та уникнення оповіщення.

Позиція та висновки суду

Суд наголосив, що перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань полягає у втручанні в таку діяльність, створенні перешкод і перепон, спрямованих на ускладнення або унеможливлення виконання покладених на військові формування завдань.

У вироку зазначено, що обвинувачений усвідомлював характер своїх дій та їх наслідки, а його умисел був спрямований саме на створення перешкод для діяльності ТЦК та СП під час проведення мобілізаційних заходів.

Суд підкреслив, що цілеспрямоване поширення через соціальні мережі інформації про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів надає можливість особам, які бажають ухилитися від виконання військового обов’язку, уникати військового обліку та призову, а отже створює перепони для забезпечення мобілізаційних потреб держави в умовах особливого періоду.

Обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та повідомив, що шкодує про вчинене.

Суд врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та інвалідність III групи.

Водночас суд зазначив, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України, є тяжким та може бути вчинений виключно з прямим умислом.

За результатами розгляду суд визнав обвинуваченого винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Разом із тим на підставі ст.ст. 75–76 КК України суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік та поклавши на нього обов’язки періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group