Верховний Суд пояснив, коли спір щодо дій держреєстратора є адміністративним, а коли — господарським
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 2а-2193/09/1570 щодо оскарження відмови органу юстиції у державній реєстрації змін до статуту спілки автомобілістів, яка тривалий час діяла як місцевий осередок Всеукраїнської спілки автомобілістів. Спір також стосувався питання юрисдикції такого спору та можливості поновлення строку на апеляційне оскарження через понад 12 років після ухвалення рішення суду першої інстанції.
Фабула справи
У 2008 році Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» звернулася до суду з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу про відмову в реєстрації змін до статуту та зобов’язання зареєструвати нову редакцію статуту організації. Підставою для відмови став наказ Головного управління юстиції №561-о/д від 20 жовтня 2008 року. Орган юстиції вказував, що запропоновані зміни не відповідають Закону України «Про об’єднання громадян», а також положенням статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів.
Судами було встановлено, що Одеська обласна організація діяла як структурний осередок Всеукраїнської спілки автомобілістів. Статути організації у редакціях 1995, 2000 та 2001 років передбачали, що місцева організація є структурним підрозділом Всеукраїнської спілки автомобілістів, а зміни до її статуту підлягали затвердженню президією Центральної ради спілки. Також статутні положення визначали, що майно, яке перебуває на балансі обласної організації, є власністю Всеукраїнської спілки автомобілістів, а місцева організація користується ним на праві господарського відання чи оперативного управління.
У вересні 2008 року позачергова конференція Одеської обласної організації затвердила нову редакцію статуту. Після цього організація звернулася до органу юстиції для державної реєстрації змін, однак отримала відмову. Не погодившись із таким рішенням, організація подала адміністративний позов.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2009 року позов задовольнив. Суд першої інстанції виходив із того, що позивач є самостійною юридичною особою, не підпорядкованою іншим громадським організаціям, а також не встановив підтвердження того, що Всеукраїнська спілка автомобілістів є засновником позивача чи що останній є її структурним підрозділом у розумінні законодавства про об’єднання громадян.
У 2021 році Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів», яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції зачіпає її права та інтереси. Апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження, а в подальшому скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір фактично стосується корпоративних та майнових прав між громадськими організаціями, а тому не є публічно-правовим і має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Крім того, додатковою постановою апеляційний суд здійснив поворот виконання рішення суду першої інстанції та зобов’язав орган юстиції скасувати реєстраційні дії, проведені на підставі постанови 2009 року, а також усі наступні реєстраційні дії щодо громадської організації.
Позиція та висновки Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин та захист прав і інтересів осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Суд навів положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо ознак публічно-правового спору та юрисдикції адміністративних судів.
Колегія суддів звернула увагу на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є зміст та характер спору. При цьому сама лише участь суб’єкта владних повноважень не є достатньою для віднесення спору до адміністративної юрисдикції. Суд має виходити із суті права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, характеру спірних правовідносин та юридичної природи обставин справи.
Верховний Суд підкреслив, що предметом цього спору є наказ Головного управління юстиції в Одеській області від 20 жовтня 2008 року №561-о/д про відмову у реєстрації змін до статутних документів громадської організації. Суд наголосив, що предметом перевірки у справі є законність відмови органу юстиції, вчиненої ним під час здійснення владних управлінських функцій щодо державної реєстрації змін до статуту.
Колегія суддів визнала помилковим висновок апеляційного суду про необхідність розгляду спору в порядку господарського судочинства. Верховний Суд зазначив, що позов обґрунтований саме протиправністю дій суб’єкта владних повноважень, наділеного функціями приймати рішення про державну реєстрацію, а предмет та підстава позову пов’язані із захистом прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Суд також окремо наголосив, що у цій справі дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора. Визначальним для розмежування юрисдикції є те, що позивач оскаржує рішення державного реєстратора, ухвалене саме за його заявою, а не за заявою третьої особи. Саме тому між позивачем та державним реєстратором виникли правовідносини публічно-правового характеру.
Окремо Верховний Суд проаналізував доводи касаційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження через понад 12 років після ухвалення рішення суду першої інстанції. Суд навів практику Європейського суду з прав людини та власні правові позиції щодо принципу правової визначеності та принципу res judicata, відповідно до яких остаточне судове рішення не може переглядатися без наявності особливих та непереборних обставин.
Верховний Суд зазначив, що поновлення процесуальних строків допускається лише за наявності об’єктивних і непереборних причин, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне звернення до суду. Суд наголосив, що процесуальні строки спрямовані на забезпечення юридичної визначеності, дисциплінування учасників процесу та стабільності правовідносин.
Верховний Суд визнав передчасним висновок апеляційного суду про господарську юрисдикцію спору та наголосив, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
