Батькові дитини, мати якої служить у ЗСУ, відмовили у відстрочці через ненадання свідоцтва про шлюб
Полтавський окружний адміністративний суд розглянув справу № 440/934/26 щодо оскарження рішення комісії територіального центру комплектування про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації. Позивач просив визнати протиправним рішення комісії, яким йому відмовлено у відстрочці, а також зобов’язати повторно розглянути його заяву з урахуванням висновків суду.
Суд досліджував питання застосування пункту 15 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який передбачає право на відстрочку для жінок та чоловіків, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка або дружину, що проходить військову службу.
Обставини справи
Суть справи полягала в тому, що заявник звернувся до територіального центру комплектування із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації, посилаючись на те, що він виховує дитину 2014 року народження, а мати дитини з 2023 року проходить військову службу у військовій частині. До заяви були додані документи, які, на думку позивача, підтверджували наявність підстав для відстрочки.
Комісія з питань надання відстрочки відмовила у задоволенні заяви. Підставою відмови стала відсутність документа, який підтверджує факт перебування заявника у шлюбі з матір’ю дитини. У матеріалах справи було встановлено, що батьківство позивача підтверджується свідоцтвом про народження дитини, однак сторони ніколи не перебували в офіційному шлюбі.
Позивач зазначав, що дитина фактично проживає разом із ним, а мати через проходження військової служби переважно відсутня. На цій підставі він вважав, що має право на відстрочку від мобілізації.
Відповідач заперечував проти позову та вказував, що заявником не було надано повного переліку документів, передбачених законодавством для оформлення відстрочки за відповідною підставою. На думку відповідача, рішення комісії було прийняте в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Що вирішив суд
Суд зазначив, що статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено підстави для надання відстрочки від призову під час мобілізації. Відповідно до пункту 15 частини 1 цієї статті право на відстрочку мають жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка або дружину, що проходить військову службу.
Суд також звернув увагу, що постановою Кабінету Міністрів України №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, а додатком 5 до цього Порядку визначено перелік документів, які необхідно подати для отримання відстрочки за вказаною підставою. До такого переліку належать свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини та довідка про проходження військової служби чоловіком або дружиною.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що свідоцтво про шлюб позивачем подано не було, а сам позивач та мати дитини у зареєстрованому шлюбі ніколи не перебували.
Суд наголосив, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У цьому випадку позивач мав довести факт подання всіх необхідних документів для розгляду питання про надання відстрочки, однак таких доказів суду не надано.
За висновком суду, оскільки до заяви про надання відстрочки не були долучені документи, визначені Порядком №560, комісія правомірно відмовила у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.
Водночас суд окремо підкреслив, що не висловлюється щодо наявності або відсутності у позивача права на відстрочку взагалі, оскільки це питання має попередньо оцінюватися територіальним центром комплектування на підставі документів, визначених законодавством.
У результаті суд відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
