Чи може чоловік померлої дружини претендувати на половину майна, якщо син вже прийняв спадщину – що вирішив суд

Тернопільський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області та додаткове рішення від у справі про визнання права власності на частину спільного сумісного майна колишнього подружжя.

Обставини справи 598/972/23

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2501 га, які були набуті під час шлюбу з померлою колишньою дружиною. Спірне майно було зареєстроване на ім’я дружини, а після її смерті спадщину прийняв її син.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року позов задоволено: за позивачем визнано право власності на частину житлового будинку та частину земельної ділянки. Додатковим рішенням від 9 січня 2026 року з відповідачів стягнуто витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Правова позиція апеляційного суду

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доводи апеляційної скарги про те, що померла колишня дружина придбала спірний будинок за особисті кошти, тому він відповідно є її особистою приватною власністю, є безпідставними, оскільки презумпцію спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно відповідачі не спростували та не довели належними та допустимими доказами, що померла колишня дружина набула спірне майно за особисті грошові кошти та в особистих інтересах.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а саме набуття спірного житлового будинку у період перебування позивача у шлюбі із померлою колишньою дружиною, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки спірне майно є об'єктом права спільної сумісної власності, то частки подружжя у такому майні вважаються рівними і воно підлягає поділу між ними.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу: «колегія суддів вважає, що стягуючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, із відповідача на користь позивача 7500 грн витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції не було враховано, що відповідач є інвалідом 1 групи, підгрупа Б, з дитинства, довічно... З огляду на зазначене, покладення на відповідача обов’язку відшкодовувати витрати на правничу допомогу є непропорційним втручанням у його майнові права та суперечить основоположним принципам цивільного судочинства.

Рішення апеляційного суду

Апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року залишено без змін. Додаткове рішення від 9 січня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з одного з відповідачів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у стягненні таких витрат. В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.

Постанова набрала законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.