Відсутність рішень у архіві не підтверджує незаконність державної реєстрації нерухомості — КЦС ВС
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 179/1099/23 щодо скасування державної реєстрації права власності на житлові будинки та повернення земельних ділянок комунальної власності територіальній громаді. Спір виник після того, як прокуратура заявила про незаконну реєстрацію права власності на підставі підроблених правовстановлюючих документів та фактичне використання земельних ділянок під розміщення сонячних панелей.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що прокурор не довів підроблення документів, на підставі яких була проведена державна реєстрація права власності, а також не надав належних і допустимих доказів незаконності самої реєстрації.
Фабула справи
Керівник Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради звернувся до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності на 11 житлових будинків та повернення земельних ділянок комунальної власності.
Прокуратура зазначала, що у квітні та травні 2021 року приватний нотаріус зареєструвала за відповідачем право власності на житлові будинки в селі Гупалівка Самарівського району Дніпропетровської області. Підставою для реєстрації були свідоцтва про право власності, видані у 1997–2002 роках на підставі рішень органів місцевого самоврядування.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що зазначені рішення виконкомів сільської та районної рад в архівних документах не виявлені, а відповідні свідоцтва, за твердженням прокуратури, фактично не видавалися. На цій підставі прокурор вказував, що державна реєстрація права власності була проведена незаконно на підставі підроблених документів.
Прокуратура також зазначала, що після реєстрації права власності відповідач оформив технічну документацію щодо земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків. При цьому Чернеччинська сільська рада не приймала рішень про передачу цих земельних ділянок у приватну власність, оренду чи користування.
Відповідно до технічного звіту з геодезичних робіт, на більшості земельних ділянок були розміщені сонячні панелі, а капітальні житлові споруди або були відсутні, або фактично не відповідали зареєстрованим об’єктам нерухомості. Також сільська рада повідомила про відсутність у погосподарських книгах інформації щодо житлових будинків та їх власників за відповідними адресами.
Рішення судів
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції виходив із того, що прокурор не довів факту неприйняття органами місцевого самоврядування рішень, які стали підставою для державної реєстрації права власності на житлові будинки. Також суд зазначив, що земельні ділянки залишаються у комунальній власності територіальної громади, а тому порушення майнових прав сільської ради не доведено.
Дніпровський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов. Апеляційний суд визнав встановленим факт незаконної державної реєстрації права власності на житлові будинки на підставі підроблених документів та дійшов висновку про незаконне зайняття земель комунальної власності, які фактично використовувалися для розміщення сонячних панелей. Суд скасував державну реєстрацію права власності на житлові будинки та зобов’язав відповідача повернути територіальній громаді 11 земельних ділянок.
Позиція та висновки Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація права власності є лише одним із юридичних фактів у складі, необхідному для виникнення права власності, але сама по собі не є самостійною підставою його виникнення.
Суд наголосив, що цивільне судочинство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а доказування не може базуватися на припущеннях. При цьому обставини, які за законом мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Верховний Суд встановив, що державна реєстрація права власності була проведена на підставі свідоцтв про право приватної власності на житлові будинки, виданих органами місцевого самоврядування у 1997–2002 роках. Матеріали справи не містили належних і допустимих доказів того, що ці свідоцтва є підробленими. Крім того, вимоги про визнання таких свідоцтв недійсними у справі не заявлялися.
Суд окремо звернув увагу, що листи архівного сектору районної державної адміністрації та Чернеччинської сільської ради не містять інформації про видачу або невидачу свідоцтв про право власності. Відомості про те, що окремі рішення органів місцевого самоврядування не надходили до архіву, не свідчать про те, що такі рішення взагалі не приймалися, і не можуть бути підставою для висновку про підроблення правовстановлюючих документів.
Також Верховний Суд вказав, що технічний звіт із геодезичних робіт, відповідно до якого на більшості земельних ділянок розташовані сонячні панелі, а не житлові будинки, не підтверджує незаконність державної реєстрації права власності. Суд підкреслив, що оспорювані реєстраційні дії були проведені на підставі свідоцтв про право власності, виданих у 1997, 2001 та 2002 роках, а ці документи недійсними не визнавалися.
За висновком Верховного Суду, прокурор не спростував правомірність набуття відповідачем права власності на майно, розташоване на спірних земельних ділянках. У зв’язку з цим суд касаційної інстанції дійшов висновку про законність рішення суду першої інстанції та скасував постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення про відмову в позові.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
