Батька трьох дітей оголосили в розшук через неявку до ТЦК і оштрафували на 25,5 тисячі грн: чим закінчилася справа
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області розглянув адміністративну справу № 357/7411/25 за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн. Суд досліджував питання належного оповіщення особи про виклик до ТЦК та наявності доказів порушення правил військового обліку.
Обставини справи
Начальник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки постановою від 8 квітня 2025 року притягнув військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та наклав штраф у розмірі 25 500 грн. Підставою стало твердження про неявку за повісткою 16 січня 2025 року для уточнення військово-облікових даних.
Позивач оскаржив постанову до суду. Він зазначив, що станом на дату виклику його військово-облікові дані були актуальними, військово-лікарську комісію він пройшов у травні 2024 року, а також мав чинну відстрочку від призову під час мобілізації як батько трьох неповнолітніх дітей відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Раніше відстрочка вже надавалася та діяла до травня 2025 року.
За твердженням позивача, після отримання електронного повідомлення від ТЦК він самостійно записався через електронний сервіс Міністерства оборони на прийом до ТЦК на 14 січня 2025 року, прибув у визначений час, зареєструвався у журналі відвідувачів, подав необхідні документи та отримав повідомлення, що питання з повісткою, ймовірно, виникло помилково. Жодної додаткової повістки чи повідомлення про необхідність повторної явки він не отримував. У березні 2025 року під час відвідування сервісного центру МВС він дізнався, що перебуває у розшуку через нібито неявку до ТЦК 16 січня 2025 року. У ТЦК він пояснив, що вже відвідував установу 14 січня та надав усі необхідні документи, однак щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Згодом поштою він отримав постанову про накладення штрафу.
Під час розгляду справи суд встановив, що позивач перебуває на військовому обліку, має військовий ідентифікатор у реєстрі «Оберіг», пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби. Також було підтверджено його статус багатодітного батька та наявність відстрочки від призову під час мобілізації до 9 травня 2025 року.
Відповідач не подав до суду відзиву на позов та не надав витребуваних судом матеріалів адміністративної справи, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.
Позиція та висновки суду
Суд зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови дотримання принципу законності та наявності належних доказів події і складу адміністративного правопорушення. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на уповноважених посадових осіб, а в адміністративних справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення.
Суд звернув увагу, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного про виклик є або особисте вручення повістки, або підтвердження її отримання чи належного повідомлення через поштового оператора. Для притягнення особи до відповідальності за неявку необхідно довести факт направлення повістки за належною адресою та факт належного оповіщення особи про виклик.
З матеріалів справи суд встановив, що повістка безпосередньо позивачу не вручалася. Також відсутні будь-які докази того, що поштовий оператор повідомляв його про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» або залишав відповідне повідомлення у поштовій скриньці. За таких обставин суд визнав обґрунтованими доводи позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ТЦК та СП.
Суд дійшов висновку, що у розумінні пункту 41 постанови Кабінету Міністрів №560 позивач не може вважатися належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК, а отже не може нести юридичну відповідальність за неявку. Додатково суд врахував, що позивач мав чинну відстрочку від призову, перебував на військовому обліку, пройшов ВЛК та надав докази відвідування ТЦК 14 січня 2025 року, що свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання обов’язків військовозобов’язаного.
Посилаючись на положення статті 62 Конституції України та практику Верховного Суду, суд наголосив, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а недоведені подія правопорушення та вина прирівнюються до доведеної невинуватості особи. При цьому відповідач не надав жодних доказів на підтвердження законності винесеної постанови та не скористався правом подати відзив на позов.
У результаті Білоцерківський міськрайонний суд Київської області дійшов висновку про відсутність належних доказів порушення позивачем вимог частини 3 статті 210 КУпАП, задовольнив позов, скасував постанову начальника ТЦК про накладення штрафу у розмірі 25 500 грн та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
