Чи можна через суд заблокувати мобілізацію на час розгляду справи проти ТЦК — висновок апеляції
Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив, що сам факт подання позову до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не зупиняє дію оскаржуваних рішень і не є підставою для автоматичного блокування мобілізаційних заходів. Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу громадянина, який просив на час розгляду справи заборонити ТЦК та його підрозділам здійснювати щодо нього призов, направлення до навчального центру або військової частини.
Колегія суддів наголосила, що забезпечення позову є винятковим процесуальним механізмом. Для його застосування заявник повинен довести існування реальної загрози своїм правам або показати, що без таких заходів виконання майбутнього судового рішення чи поновлення його прав буде істотно ускладнене або неможливе. У цій справі таких доказів подано не було.
Обставини справи
Громадянин звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТЦК, у якому оскаржив рішення та дії відповідача, пов’язані з висновком про порушення ним правил військового обліку. Позивач стверджував, що перебуває на військовому обліку, однак повісток про виклик до ТЦК не отримував.
Після подання позову він звернувся із заявою про забезпечення позову. У ній просив до набрання законної сили рішенням у справі заборонити ТЦК, його відділам та комісіям вчиняти будь-які дії щодо його переміщення, призову чи направлення до навчального центру або військової частини для проходження військової служби.
Необхідність такого заходу заявник пояснював потребою забезпечити баланс між публічним інтересом держави у проведенні мобілізації під час воєнного стану та його приватними інтересами.
Чому суд першої інстанції відмовив
Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову. Суд дійшов висновку, що позивач не навів достатніх аргументів і не подав доказів, які б свідчили про необхідність застосування такого заходу.
Зокрема, суд не побачив підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи поновлення прав позивача або виконання майбутнього рішення суду. Також заявник не довів наявності інших передбачених законом підстав для тимчасового судового втручання.
Позиція апеляційного суду
Переглядаючи справу, Шостий ААС нагадав, що відповідно до статей 150–151 Кодексу адміністративного судочинства забезпечення позову допускається лише у виняткових випадках. Зокрема, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду чи ефективний захист прав особи, або коли наявні очевидні ознаки протиправності рішень чи дій суб’єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначила, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має оцінити розумність і співмірність запропонованого заходу, його зв’язок із предметом спору, а також наслідки такого втручання для всіх заінтересованих осіб.
Суд також звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої застосування заходів забезпечення позову можливе лише за наявності достатньо обґрунтованого припущення, що без них захист прав особи або виконання майбутнього судового рішення буде істотно ускладнене чи неможливе.
На думку апеляційного суду, позивач не надав належних і допустимих доказів того, що на момент звернення із заявою існувала очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам або що без заборони мобілізаційних заходів поновлення його прав у майбутньому стане неможливим.
При цьому колегія окремо наголосила, що в межах цього провадження не вирішувалося питання законності чи незаконності дій ТЦК. Предметом розгляду було виключно питання наявності підстав для забезпечення позову до ухвалення рішення у справі по суті.
Також суд звернув увагу, що позивач не позбавлений права повторно подати заяву про забезпечення позову під час подальшого розгляду справи, якщо для цього виникнуть інші підстави або будуть надані нові докази.
Рішення суду
Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду — без змін. Відтак на цьому етапі розгляду справи суд не знайшов підстав для тимчасової заборони ТЦК вчиняти щодо позивача мобілізаційні заходи до вирішення спору по суті.
Постанова у справі 320/52890/25 набрала законної сили з дня її ухвалення та відповідно до статті 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
