ПФУ урізав пенсію держслужбовиці з 16 тисяч до 7 тисяч грн через нову постанову Кабміну — Верховний Суд визнав це незаконним
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу щодо правомірності зменшення розміру пенсії державного службовця після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів №823 та подальшого переведення особи на пенсію за віком за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суд дослідив, чи мав Пенсійний фонд право переглядати вже призначену пенсію державного службовця у зв’язку зі зміною нормативного регулювання та відмовляти у відновленні її виплати в раніше визначеному розмірі.
Суть справи
Позивачка тривалий час працювала на посадах державної служби та була звільнена наприкінці 2019 року у зв’язку з реорганізацією. Ще у 2016 році їй було встановлено ІІ групу інвалідності та призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Після досягнення пенсійного віку вона звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу». До заяви були додані довідки про складові заробітної плати, видані управлінням соціального захисту населення, які відповідали формам, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду від 17 січня 2017 року №1-3.
На підставі поданих документів з 1 лютого 2024 року Пенсійний фонд призначив їй пенсію державного службовця у розмірі 60% заробітної плати, визначеної у зазначених довідках. Розмір пенсії становив 16 402,26 грн.
Згодом Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області повідомило позивачку, що після внесення Кабінетом Міністрів змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб постановою №823 від 12 липня 2024 року розмір її пенсії державного службовця приведено у відповідність до нових вимог законодавства. У результаті розмір пенсії було зменшено до 7 670 грн. Оскільки цей розмір виявився меншим за розмір пенсії за Законом №1058-IV, з 1 грудня 2024 року особу перевели на пенсію за віком за загальнообов’язковою системою пенсійного страхування.
У лютому 2025 року позивачка звернулася до Пенсійного фонду із заявою про нарахування та виплату їй пенсії державного службовця в раніше визначеному розмірі. Однак у порядку екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області відмовило у задоволенні заяви, зазначивши, що відсутні підстави для врахування наданих довідок для проведення перерахунку пенсії.
Не погодившись із такою відмовою, позивачка звернулася до адміністративного суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Суд виходив із того, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів №823 порядок визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям зазнав змін.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що довідки про складові заробітної плати, на підставі яких позивачці було призначено пенсію, не відповідали новим вимогам пункту 4-2 Порядку №622 в редакції постанови №823. На думку суду, у таких правовідносинах довідки повинні були містити показники заробітної плати, визначені не пізніше 31 грудня 2023 року.
Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з цими висновками та залишив рішення без змін.
Правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд насамперед звернув увагу на те, що відповідачі не заперечували наявності у позивачки необхідного стажу державної служби, досягнення відповідного віку та права на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» з урахуванням положень Закону №889-VIII.
Суд наголосив, що право позивачки на таку пенсію вже було реалізовано, оскільки з 1 лютого 2024 року їй призначено пенсію державного службовця у розмірі 60% від заробітної плати, визначеної у поданих довідках.
Колегія суддів підкреслила, що предметом спору є не первинне набуття права на пенсію, а правомірність подальших дій Пенсійного фонду щодо зменшення розміру вже призначеної пенсії та переведення особи на інший вид пенсійного забезпечення.
Верховний Суд встановив, що під час звернення за призначенням пенсії позивачка подала довідки, які повністю відповідали формі та змісту, визначеним постановою правління Пенсійного фонду №1-3. Саме ці документи були прийняті та враховані органом Пенсійного фонду під час призначення пенсії.
Суд звернув увагу, що після внесення змін постановою Кабінету Міністрів №823 до Порядку №622 було прямо передбачено: довідки про заробітну плату державних службовців за новими формами видаються виключно для призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII і не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
На думку Верховного Суду, саме по собі прийняття постанови Кабінету Міністрів №823 після призначення пенсії не надавало Пенсійному фонду повноважень переглядати вже визначений розмір пенсії, оскільки на момент її призначення всі подані документи відповідали вимогам чинного законодавства.
Суд послався на статтю 58 Конституції України та практику Конституційного Суду щодо принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі. Колегія наголосила, що дія нового нормативного регулювання не може поширюватися на правовідносини, які виникли та були реалізовані до набрання ним чинності.
Верховний Суд також зазначив, що після прийняття постанови №823 Пенсійний фонд фактично зменшив розмір пенсії позивачки з 16 402,26 грн до 7 670 грн та перевів її на інший вид пенсійного забезпечення. Такі дії були здійснені виключно внаслідок зміни нормативного регулювання.
Оцінюючи подану у лютому 2025 року заяву, Суд дійшов висновку, що позивачка не просила провести перерахунок пенсії на підставі нових чи додаткових документів. Фактично вона вимагала відновити виплату пенсії у тому розмірі, який був визначений при її первинному призначенні. Матеріали справи не підтверджують подання будь-яких нових документів.
Отже, Пенсійний фонд безпідставно ототожнив таке звернення із заявою про перерахунок пенсії та помилково відмовив у його задоволенні, посилаючись на відсутність підстав для врахування довідок.
Крім того, Верховний Суд застосував положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначив, що право на пенсію охоплюється гарантіями мирного володіння майном. Суд наголосив, що особа, якій пенсію призначено у визначеному законом порядку та у конкретному розмірі, має законні очікування щодо стабільності її виплати.
Колегія суддів підкреслила, що втручання державного органу у це право шляхом зменшення розміру пенсії лише через зміну нормативного регулювання порушує принцип правової визначеності та не відповідає критеріям допустимого втручання у майнові права особи.
За результатами розгляду справи № 580/1829/25 Верховний Суд визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у переведенні на пенсію державного службовця.
Також Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 1 грудня 2024 року нарахувати та виплачувати позивачці пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідках від 5 лютого 2024 року, тобто у тому розмірі, який був визначений при первинному призначенні пенсії, з урахуванням уже виплачених сум.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
