Чи є російськомовний напис на бланку елементом дизайну: адвокат просив провести експертизу, але суд відмовив
Васильківський міськрайонний суд Київської області відмовив у призначенні комплексної мистецтвознавчої та лінгвістичної експертизи у справі за позовом адвоката до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем питання не стосуються обставин, які мають значення для вирішення спору, або фактично зводяться до питань права, які не можуть бути предметом експертного дослідження.
Суть справи
Позивач оскаржує постанову Уповноваженого із захисту державної мови №70 від 12 лютого 2026 року та просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Свої вимоги він обґрунтовує тим, що об’єкт, який був покладений в основу висновків Уповноваженого, помилково кваліфікований як текст діловодства. На думку позивача, йдеться про цілісну архітектонічну композицію та твір прикладного графічного дизайну, а не про текстову інформацію у розумінні мовного законодавства. Позивач стверджує, що зміст його звернень був викладений виключно українською мовою, а окремі графічні елементи фірмового бланка, зокрема логотип, не можуть розглядатися як самостійний акт комунікації.
Також він наголошує, що для притягнення до відповідальності за статтею 188-52 КУпАП необхідною є наявність прямого умислу, тоді як використання спірного бланка було елементом професійної ідентифікації адвоката. Окремо зазначалося, що наявність на бланку адреси сервісу «rambler.ru» є залишком дизайну, створеного ще у 2004 році, а сам сервіс заблокований в Україні з 2017 року, що, на переконання позивача, виключає можливість умисного використання такого реквізиту.
Позивач також посилався на те, що цей фірмовий бланк протягом багатьох років використовувався у взаємодії з державними органами та судами, зокрема подавався до Верховного Суду та інших установ, а тому його використання фактично визнавалося допустимим. На його думку, притягнення до відповідальності за дії, які тривалий час сприймалися державними органами як правомірні, суперечить принципу юридичної визначеності.
Крім того, позивач вказував на недоліки оскаржуваної постанови, зокрема на відсутність належного мотивування, порушення вимог КУпАП щодо змісту постанови, неправильне застосування положень Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також на порушення принципів належної правової процедури та належного урядування.
У межах розгляду справи позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення комплексної мистецтвознавчої та лінгвістичної експертизи. Він просив доручити експертам дослідити, чи є графічне оформлення його бланка твором графічного дизайну та об’єктом авторського права, чи виконує відповідний напис функцію логотипу та індивідуалізації суб’єкта, а також чи змінюється семантичне та естетичне сприйняття композиції у разі зміни або вилучення цього напису.
Необхідність проведення експертизи позивач обґрунтовував тим, що, на його переконання, Уповноважений неправильно визначив предмет правового регулювання, ототожнивши складний художньо-графічний твір зі звичайним текстовим повідомленням. Позивач вважав, що спірний напис є інтегрованою частиною логотипу та виконує функцію, подібну до підпису, а тому його не можна оцінювати як звичайний текст з точки зору мовного законодавства.
Позиція суду
Суд нагадав, що відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України експертиза призначається тоді, коли для встановлення обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, і без таких знань встановити відповідні обставини неможливо.
Також суд звернув увагу на положення частини другої статті 101 КАС України, згідно з якими предметом висновку експерта можуть бути лише обставини, що входять до предмета доказування та потребують спеціальних знань, тоді як питання права не можуть бути предметом експертного дослідження.
Оцінюючи запропоновані питання, суд дійшов висновку, що питання щодо того, чи є графічне оформлення бланка твором графічного дизайну та об’єктом авторського права, а також щодо зміни семантичного та естетичного сприйняття композиції не мають значення для вирішення спору, оскільки предметом доказування у справі не є захист графічного дизайну або авторських прав.
Щодо питання про функцію напису в структурі бланка суд зазначив, що воно фактично спрямоване на встановлення законності використання цього напису у контексті Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Таким чином, позивач пропонує передати експерту вирішення питання права, що прямо суперечить вимогам частини другої статті 101 КАС України.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі № 362/1662/26 визнав клопотання про призначення комплексної мистецтвознавчої та лінгвістичної експертизи необґрунтованим і відмовив у його задоволенні.
Суд дійшов висновку, що поставлені позивачем питання або не стосуються обставин, які мають значення для вирішення спору, або є питаннями права, вирішення яких належить виключно до компетенції суду, а не експерта. У зв’язку з цим підстав для призначення експертизи у справі немає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
