У Києві суд відмовив у відстрочці військовозобов’язаному, брат якого загинув від ракетного удару – названа причина
Київський окружний адміністративний суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військовозобов’язаного до Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним і скасування рішення.
Обставини справи
Позивач звернувся до комісії із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як рідний брат особи, яка загинула внаслідок військових дій.
До заяви були додані документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження), факт смерті брата (лікарське свідоцтво про смерть від 27.06.2022, довідка про причину смерті) та обставини загибелі — ушкодження внаслідок вибуху під час ракетного обстрілу міста Києва. Позивач також посилався на те, що раніше йому вже надавали відстрочку з цих підстав у 2024 році.
Комісія розглянула заяву та протоколом №37 від 10.10.2025 відмовила у наданні відстрочки, зазначивши «відсутні підстави для відстрочки». Повідомленням №05/7204 від 10.10.2025 позивача повідомили про відмову. Комісія вважала, що для застосування пункту 4 частини 3 статті 23 Закону загибель близького родича має бути пов’язана з проходженням військової служби або безпосередньою участю у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, чого в матеріалах справи підтверджено не було.
Позивач оскаржив рішення комісії, вважаючи його формальним та немотивованим, та посилався на практику Третього апеляційного адміністративного суду.
Що вирішив суд
Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/63792/25 відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Суд визнав, що рішення комісії про відмову у наданні відстрочки є правомірним.
Суд встановив, що пункт 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає відстрочку для військовозобов’язаних, «чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану».
Суд дійшов висновку, що норма пов’язує право на відстрочку не лише з фактом смерті близького родича в період воєнного стану, а саме з його загибеллю (зникненням безвісти) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Факт смерті цивільної особи внаслідок вибуху під час обстрілу, за відсутності підтвердження участі загиблого у таких заходах, не є достатньою підставою для відстрочки.
Суд зазначив, що надані позивачем документи підтверджують лише родинні зв’язки та факт смерті від ушкоджень внаслідок військових дій, але не містять доказів, що загиблий здійснював заходи з оборони держави. Попереднє надання відстрочки у 2024 році не створює безумовного права на її продовження, оскільки кожне звернення розглядається самостійно.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
