ПФУ відмовив у пенсії через стаж у Росії, Киргизії та Індії: апеляція залишила рішення на користь пенсіонера

07:36, 24 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Другий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення на користь пенсіонера, якому Пенсійний фонд відмовив у призначенні пенсії через незарахування періодів навчання та роботи в Киргизії, а також роботи в Росії та Індії до страхового стажу.
ПФУ відмовив у пенсії через стаж у Росії, Киргизії та Індії: апеляція залишила рішення на користь пенсіонера
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Другий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та погодився з висновками суду першої інстанції щодо незаконності відмови у призначенні пенсії за віком. Спір виник у зв’язку з неврахуванням Пенсійним фондом окремих періодів навчання та трудової діяльності заявника під час визначення його страхового стажу.

Суть справи

У липні 2025 року громадянин звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке рішенням від 17 липня 2025 року відмовило у призначенні пенсії.

Пенсійний орган визначив страховий стаж заявника у розмірі 31 року 10 місяців 2 днів, тоді як для призначення пенсії у 2025 році необхідно було не менше 32 років страхового стажу.

До страхового стажу не були зараховані періоди навчання з 1 вересня 1982 року по 15 червня 1983 року в технічному училищі у місті Фрунзе Киргизької РСР, а також період роботи з 15 серпня 1983 року по 1 листопада 1983 року на території Киргизької РСР. Підставою стало ненадання документів, виданих органами пенсійного забезпечення Киргизької Республіки, які б підтверджували факт неотримання пенсійних виплат за зазначені періоди.

Крім того, Пенсійний фонд відмовився враховувати періоди роботи з 5 листопада 2004 року по 9 квітня 2006 року, з 18 травня 2006 року по 16 травня 2007 року та з 13 вересня 2007 року по 8 вересня 2009 року. У зазначений час заявник працював на об’єктах ВАТ «ВО “Технопромекспорт”» в Індії. На думку відповідача, чинне законодавство не передбачає зарахування до страхового стажу періодів роботи після 1 січня 1992 року за межами України у державах колишнього СРСР, з якими відсутні чинні міжнародні угоди у сфері пенсійного забезпечення.

Харківський окружний адміністративний суд визнав рішення Пенсійного фонду протиправним та скасував його, зобов’язавши відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням спірних періодів до страхового стажу.

Позиція апеляційного суду щодо періодів навчання та роботи в Киргизькій РСР

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що Пенсійний фонд неправильно застосував положення постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 16 травня 2025 року.

Суд звернув увагу, що пункт 4 Порядку, затвердженого цією постановою, прямо передбачає механізм дій у випадках, коли відсутня можливість отримання інформації від органів пенсійного забезпечення іншої держави або коли міжнародний обмін інформацією фактично не здійснюється.

У такій ситуації пенсія має обчислюватися з урахуванням періодів роботи на території республік колишнього СРСР до 1 січня 1992 року. Суд підкреслив, що обов’язок отримання інформації про відсутність пенсійних виплат з боку іншої держави покладається саме на органи Пенсійного фонду України, а не на особу, яка звертається за призначенням пенсії.

Оскільки на момент розгляду справи фактично була відсутня можливість отримання відповідних підтверджень від компетентних органів Киргизької Республіки, періоди навчання та роботи заявника на території Киргизької РСР підлягали врахуванню під час обчислення його страхового стажу.

Позиція апеляційного суду щодо роботи за кордоном після 1992 року

Окремо суд проаналізував питання зарахування до страхового стажу періодів роботи заявника у 2004–2009 роках.

Колегія суддів виходила з того, що на момент набуття такого стажу діяли міжнародні договори у сфері пенсійного забезпечення, зокрема Угода про гарантії прав громадян держав – учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15 квітня 1994 року.

Суд зазначив, що відповідно до цих міжнародних актів трудовий стаж, набутий на території держав-учасниць, підлягав взаємному визнанню та врахуванню під час визначення права на пенсію.

Колегія суддів наголосила, що подальший вихід України з Угоди 1992 року, оформлений постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29 листопада 2022 року, не може впливати на вже набуті пенсійні права громадян.

Суд послався на пункт 2 статті 13 Угоди 1992 року, який передбачає збереження пенсійних прав, що виникли під час її дії, а також на статтю 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, відповідно до якої припинення міжнародного договору не впливає на права та правове становище, що виникли внаслідок його виконання до моменту припинення.

На думку суду, особа, яка працювала за кордоном у період дії міжнародних гарантій, мала легітимні очікування щодо врахування такого стажу при призначенні пенсії. Тому відмова у його зарахуванні через подальшу денонсацію відповідних міжнародних угод суперечить принципу правової визначеності та конституційним гарантіям соціального захисту.

Суд також звернув увагу, що записи у трудовій книжці та її вкладиші містять усі необхідні реквізити, посилання на накази про прийняття та звільнення, підписи уповноважених осіб і печатки, не містять виправлень чи ознак недостовірності, а тому є належними доказами набуття відповідного трудового стажу.

Висновки суду

Апеляційний суд у справі № 520/25722/25 дійшов висновку, що Пенсійний фонд безпідставно не врахував періоди навчання в Киргизькій РСР, роботи на території Киргизької РСР до 1992 року, а також періоди роботи за кордоном у 2004–2009 роках.

Колегія суддів підтвердила, що відмова у зарахуванні цих періодів суперечить положенням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», міжнародним договорам України та принципам правової визначеності і соціального захисту.

Суд також відхилив доводи Пенсійного фонду про втручання суду у дискреційні повноваження органу влади. На думку колегії суддів, у цій справі відповідач не мав свободи розсуду щодо неврахування періодів стажу, оскільки за наявності передбачених законом підстав існував лише один правомірний варіант поведінки — врахування відповідних періодів під час вирішення питання про призначення пенсії.

У результаті апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишена без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group