Військовослужбовець через суд домігся понад 140 тисяч грн за затримку розрахунку при звільненні
Третій апеляційний адміністративний суд підтвердив, що військова частина, яка не провела повний розрахунок із військовослужбовцем у день його звільнення, не звільняється від відповідальності навіть у тому випадку, якщо належні виплати були визначені судовим рішенням. Обов'язок роботодавця припиняється лише після фактичного проведення остаточного розрахунку.
Водночас колегія суддів змінила рішення суду першої інстанції щодо розміру відшкодування. Апеляційний суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої при визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно оцінювати співмірність компенсації з урахуванням конкретних обставин справи. Саме з цих підстав розмір відшкодування був визначений у сумі 140 005,64 грн.
Обставини справи
Позивач проходив військову службу у військовій частині з 20 квітня 2021 року до 12 червня 2024 року. Його було звільнено у відставку за станом здоров'я у зв'язку з встановленням інвалідності.
Після звільнення військовослужбовець оскаржив порядок нарахування грошового забезпечення. У попередній справі суд встановив, що військова частина неправомірно обчислювала окремі складові грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого станом на 1 січня 2018 року, тоді як мала використовувати прожитковий мінімум, визначений законами про Державний бюджет України на відповідні роки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду військову частину зобов'язали провести перерахунок та доплатити грошове забезпечення за період з 20 квітня 2021 року до 19 травня 2023 року. На виконання цього рішення було нараховано до виплати 148 828,37 грн, однак доказів фактичної виплати цієї суми матеріали справи не містили.
Після цього військовослужбовець звернувся до суду з новим позовом. Він просив стягнути середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, а також зобов'язати військову частину нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів зазначила, що відповідно до статей 116 та 117 Кодексу законів про працю роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок із працівником у день звільнення.
Суд наголосив, що навіть якщо належні при звільненні суми визначені судовим рішенням, це не звільняє роботодавця від відповідальності за несвоєчасний остаточний розрахунок. Обов'язок роботодавця припиняється лише після фактичної виплати всіх належних сум, а саме судове рішення не означає виконання цього обов'язку. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Апеляційний суд також звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 8 жовтня 2025 року. Згідно з нею після внесення змін до статті 117 КЗпП обмеження відповідальності роботодавця шістьма місяцями не означає автоматичного стягнення середнього заробітку за цей період. Суд повинен оцінити співмірність компенсації, врахувавши розмір заборгованості, тривалість прострочення, поведінку сторін та інші обставини, щоб забезпечити справедливий баланс інтересів. Саме застосування цього підходу стало підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Чому суд зменшив суму відшкодування
Колегія суддів встановила, що при звільненні військовослужбовцю було виплачено 9 907,14 грн, тоді як на виконання попереднього судового рішення військова частина нарахувала ще 148 828,37 грн. Отже, загальний розмір належних позивачу виплат становив 158 735,51 грн, а частка невиплаченої суми — 93,7%.
Середній заробіток за максимально можливий шестимісячний період затримки був розрахований у сумі 149 419,04 грн. Однак, застосувавши принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд у справі 280/4194/25 визначив, що належним розміром відшкодування є 140 005,64 грн.
Компенсація втрати частини доходів
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що військова частина зобов'язана нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Суд зазначив, що право на таку компенсацію виникає незалежно від того, чи було відповідне грошове забезпечення нараховане добровільно, чи на виконання судового рішення. Вирішальним є факт порушення строків виплати доходу. При цьому компенсація повинна бути нарахована і виплачена одночасно з погашенням заборгованості, а її ненарахування та невиплата є протиправною бездіяльністю роботодавця.
Що вирішив суд
Третій апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу військової частини.
Суд змінив рішення першої інстанції лише в частині розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та постановив стягнути з військової частини на користь колишнього військовослужбовця 140 005,64 грн за період з 13 червня по 13 грудня 2024 року.
В іншій частині рішення залишено без змін. Зокрема, апеляційний суд підтвердив обов'язок військової частини нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
