З якого дня обчислюється тримісячний строк звернення до суду у спорах щодо виплат після звільнення зі служби – відповідь ВС

У спорі, що стосується виплати всіх сум, належних особі при звільненні, перебіг тримісячного строку звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України, починається з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Водночас відсутність у такому документі повної інформації про механізм нарахування окремих складових грошового забезпечення не означає, що перебіг цього строку не обмежений часом і розпочинається лише після отримання відповіді на адвокатський запит чи інший інформаційний запит. Особа повинна діяти добросовісно та активно реалізовувати своє право на судовий захист, а час, необхідний для отримання додаткової інформації, включається до загального тримісячного строку звернення до суду.

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Позивач, звільнений зі служби цивільного захисту, звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності аварійно-рятувального загону ДСНС щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення в належному розмірі, а також про його перерахунок за період з 1 січня 2020 року до 19 травня 2023 року. Позивач вказував, що про застосування неправильного механізму розрахунку грошового забезпечення він дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит, а тому вважав, що саме з цього моменту повинен обчислюватися тримісячний строк звернення до суду.

Суд першої інстанції залишив без розгляду позов у частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 19 травня 2023 року через пропуск позивачем строку звернення до суду. Апеляційний суд погодився з таким висновком.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

ВС зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, належних працівникові при звільненні, позов може бути поданий протягом трьох місяців із дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

Суд звернув увагу, що в постанові судової палати Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 було сформовано єдиний підхід до застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Відповідно до цієї правової позиції початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з моментом, коли особа отримала достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплачених сум.

Разом із тим ВС наголосив, що ця правова позиція не може тлумачитися розширено. Якщо після отримання письмового повідомлення про проведений розрахунок особа вважає, що їй необхідні додаткові відомості для оцінки правильності нарахувань, вона повинна своєчасно вживати заходів для їх отримання. Попередня судова практика не надає особі права протягом необмеженого часу не вчиняти жодних дій, а згодом, після направлення інформаційного запиту, фактично розпочинати новий тримісячний строк звернення до суду.

Верховний Суд детально проаналізував правову природу грошового атестата, пославшись на Інструкцію, затверджену наказом МВС України від 20 липня 2018 року № 623, і зазначив, що цей документ є письмовим повідомленням про суми, нараховані й виплачені особі при звільненні в розумінні ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Водночас нормативне регулювання не передбачає обов'язку включати до грошового атестата детальний розрахунок усіх складових грошового забезпечення або інформацію про застосований механізм їх обчислення.

Розвиваючи власну практику, ВС сформулював важливий висновок: тримісячний строк звернення до суду охоплює період від дня одержання грошового атестата до вчинення особою юридично значущих дій, спрямованих на отримання необхідної інформації, як-от звернення із запитом, та отримання відповіді на нього. Іншими словами, у ч. 2 ст. 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов’язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

У цій справі суди встановили, що позивач отримав грошовий атестат 4 березня 2025 року, однак звернувся із запитом про надання додаткової інформації лише через понад п'ять місяців, не навівши жодних об'єктивних причин такого тривалого зволікання. За таких обставин Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про пропуск строку звернення до суду та відсутність поважних причин для його поновлення.

З постановою КАС ВС від 25 червня 2026 року у справі № 520/25416/25 (провадження № К/990/2712/26) можна ознайомитись за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.