Колишній зять вклав понад 200 тисяч у ремонт квартири тещі, а після розлучення залишився без житла: чи компенсували витрати

Полтавський апеляційний суд частково задовольнив позов чоловіка, який після розлучення був виселений з квартири, що належить його колишній тещі.

Суд дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем (володільцем) у розумінні статті 390 ЦК України і може вимагати від власника відшкодування витрат на здійснені невіддільні поліпшення майна.

Водночас, оскільки ремонт проводився під час шлюбу за рахунок коштів, які є спільною сумісною власністю подружжя, суд присудив йому лише половину документально підтверджених витрат.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду після того, як був виселений із квартири, власницею якої є його колишня теща. Він зазначав, що після придбання квартири у 2015 році проживав у ній разом із дружиною та дітьми, а щоб зробити житло придатним для проживання сім’ї, організував капітальний ремонт, уклав договір із підрядником та оплатив виконані роботи. Після розірвання шлюбу його виселили за рішенням суду, а витрати на ремонт добровільно не компенсували, тому він звернувся з позовом. Під час розгляду справи судова будівельно-технічна експертиза встановила, що документально підтверджена вартість фактично виконаних робіт становить 133 830,31 грн.

Що вирішив суд першої інстанції

Семенівський районний суд Полтавської області відмовив у задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що позивач не довів проведення ремонту саме за власні кошти, а відповідачка, навпаки, стверджувала, що фінансувала ремонт сама. Крім того, місцевий суд вважав недоведеним обсяг робіт, які були виконані саме за договором із підрядником.

Висновки апеляційного суду

Полтавський апеляційний суд із такими висновками не погодився.

Колегія суддів встановила, що матеріали справи 547/462/22 підтверджують проведення у квартирі масштабного ремонту у два етапи — у 2015 та 2017 роках. Це підтверджували показання незалежних свідків, договір із підрядником, акт виконаних робіт і висновок судової будівельно-технічної експертизи. Експерт визначив, що документально підтверджена вартість фактично виконаних робіт становить 133 830,31 грн.

Апеляційний суд також звернув увагу, що після завершення ремонту квартира зазнала істотних змін: із однокімнатної вона фактично була перепланована у двокімнатну, що дало можливість проживати у ній сім’ї з чотирьох осіб. Суд визнав, що йдеться про невіддільні поліпшення майна.

За висновком колегії суддів, позивач є добросовісним набувачем (володільцем) у розумінні статті 390 ЦК України, а тому має право вимагати від власника відшкодування витрат на здійснені невіддільні поліпшення. Суд також послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 766/8694/16-ц, відповідно до якої добросовісний набувач (володілець) може вимагати від власника відшкодування витрат на невіддільні поліпшення майна.

Суд присудив лише половину витрат

Водночас апеляційний суд відмовився стягувати всю заявлену суму.

Колегія встановила, що ремонт проводився у період шлюбу позивача та доньки власниці квартири. Суд визнав доведеним, що позивач мав достатній дохід для фінансування ремонту, тоді як відповідачка не надала належних доказів того, що саме вона оплачувала роботи.

Разом із цим суд застосував положення статті 60 Сімейного кодексу України, відповідно до яких доходи, отримані подружжям під час шлюбу, є об’єктом їхньої спільної сумісної власності. Оскільки ремонт фінансувався саме в цей період, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач може вимагати відшкодування лише половини документально підтверджених витрат, тобто 66 915,15 грн.

Остаточне рішення

Полтавський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове.

Суд частково задовольнив позов і стягнув із власниці квартири на користь позивача 66 915,15 грн вартості фактично виконаних робіт з ремонту та реконструкції квартири. Крім того, суд стягнув 9 087,40 грн витрат на проведення судової експертизи та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас із позивача на користь відповідачки стягнуто 7 500 грн витрат на правничу допомогу, а з відповідачки на користь держави — 1 672,88 грн судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.