Чоловік помер після видалення жовчного міхура: суд визнав хірурга винним, але звільнив від покарання
Кам’янський районний суд Черкаської області розглянув кримінальне провадження щодо завідувача хірургічного відділення КНП «Кам’янська багатопрофільна лікарня» Кам’янської міської ради, якого обвинувачували у неналежному виконанні професійних обов’язків медичним працівником через недбале та несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Суд встановив, що лікар, який здійснював лікування пацієнта з приводу гострого захворювання жовчного міхура, допустив порушення під час діагностики, оперативного втручання та післяопераційного ведення хворого.
Обставини справи
Як встановив суд, пацієнт звернувся до КНП «Кам’янська багатопрофільна лікарня» зі скаргами на біль у ділянці печінки та кишечника. Після госпіталізації до терапевтичного відділення та проведення первинних обстежень було прийнято рішення про необхідність оперативного втручання.
Надалі пацієнта перевели до хірургічного відділення, де його лікуючим лікарем став завідувач хірургічного відділення. 9 березня 2023 року було проведено оперативне втручання з видалення жовчного міхура — холецистектомію.
Сторона обвинувачення зазначала, що під час лікування лікар неналежно виконав професійні обов’язки, зокрема не забезпечив повного комплексу необхідних діагностичних заходів, не провів низку лабораторних та інструментальних досліджень, не отримав належної згоди пацієнта на оперативне втручання та знеболення, не забезпечив належного ведення медичної документації.
Крім того, за висновками експертів, оперативне лікування було проведене без достатнього лабораторного та інструментального підтвердження симптомів захворювання, а після операції не було проведено необхідного бактеріологічного дослідження інфільтрату з визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Також експерти вказували на недостатність антибактеріальної терапії у післяопераційний період.
Після виписки зі стаціонару стан пацієнта погіршився. Надалі його було госпіталізовано до Черкаської обласної лікарні, де виявили ускладнення, зокрема абсцеси черевної порожнини, перитоніт та інші патологічні процеси. Пацієнту проводилися повторні оперативні втручання, однак врятувати його не вдалося — він помер.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи, причиною смерті стали ускладнення після оперативного втручання, зокрема гостре запалення черевної порожнини, яке призвело до розвитку недостатності внутрішніх органів.
Експерти встановили прямий причинний зв’язок між неналежним наданням медичної допомоги у Кам’янській лікарні та смертю пацієнта. На думку експертів, належне виконання медичними працівниками своїх професійних обов’язків могло запобігти летальному наслідку.
Обвинувачений своєї вини не визнав. Він наполягав, що лікування проводилося відповідно до медичних протоколів, оперативне втручання було необхідним, а стан пацієнта після операції дозволяв його виписати. Також лікар стверджував, що експертні висновки були проведені з порушеннями та не враховували всі обставини перебігу захворювання.
Захист просив суд виправдати лікаря, посилаючись на те, що сторона обвинувачення не довела наявності у його діях складу кримінального правопорушення.
Позиція та висновки суду
Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина лікаря у неналежному виконанні професійних обов’язків медичним працівником доведена поза розумним сумнівом. Суд зазначив, що докази, зібрані стороною обвинувачення та досліджені під час судового розгляду, є взаємопов’язаними, допустимими та підтверджують обставини, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні. При цьому суд не встановив обставин, які б свідчили про недопустимість цих доказів відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Оцінюючи докази, суд визнав доведеним, що лікар неналежно виконав свої професійні обов’язки внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого. Дії обвинуваченого суд кваліфікував за частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Суд не погодився з доводами лікаря про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення. На думку суду, сукупність досліджених доказів підтверджує його вину в повному обсязі.
Окремо суд у справі № 696/645/24 оцінив посилання сторони захисту на висновок Управління охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації, відповідно до якого надання медичної допомоги пацієнту нібито відповідало локальному протоколу лікування гострого калькульозного холециститу. Суд зазначив, що проведені у кримінальному провадженні судово-медичні експертизи встановили інше: медична допомога пацієнту на початковому етапі лікування у терапевтичному відділенні надавалася правильно, однак у період із 9 по 21 березня 2023 року, коли лікування здійснював саме завідувач хірургічного відділення, медична допомога надавалася неналежним чином із недотриманням вимог нормативних документів у сфері охорони здоров’я.
Суд також відхилив твердження обвинуваченого про те, що ним було вжито всіх необхідних заходів для надання невідкладної медичної допомоги. Суд послався на висновки комісійних судово-медичних експертиз, відповідно до яких обраний час для проведення оперативного втручання — через вісім діб після початку захворювання — не був оптимальним, а абсолютних показань для негайного проведення операції не встановлено.
При цьому суд зазначив, що посилання лікаря на необхідність проведення операції не спростовують висновків щодо його винуватості, оскільки така обставина не звільняє медичного працівника від обов’язку дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони здоров’я та нормативних документів, які регламентують порядок надання медичної допомоги.
Суд наголосив, що відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» обов’язком лікуючого лікаря є своєчасне та кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Крім того, відповідно до посадової інструкції завідувача хірургічного відділення, лікар був зобов’язаний забезпечувати надання якісної медичної допомоги населенню.
Суд не прийняв доводи сторони захисту про те, що причиною смерті пацієнта стали ускладнення після подальшого оперативного втручання в іншому медичному закладі. Суд зазначив, що розглядає кримінальне провадження лише в межах пред’явленого обвинувачення. Також суд не знайшов підтвердження версії про те, що причиною смерті була виключно гостра серцева недостатність, оскільки такі твердження не підтвердилися під час судового розгляду.
Оцінюючи висновки комісійних судово-медичних експертиз, суд не встановив підстав вважати їх недопустимими доказами. Суд зазначив, що експертні висновки є повними, обґрунтованими та узгоджуються з іншими доказами у справі.
Водночас суд критично оцінив пояснення обвинуваченого та позицію захисту, оскільки вони не узгоджувалися з показаннями потерпілої, свідків, експертів та письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Вирішуючи питання про наслідки визнання особи винною, суд врахував положення статті 65 КК України та оцінив ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також наявність чи відсутність обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання. Суд врахував, що кримінальне правопорушення є нетяжким, лікар раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався за місцем роботи, був одружений та мав інвалідність другої групи. Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, суд не встановив.
Разом із тим суд дійшов висновку, що, попри визнання лікаря винним, він підлягає звільненню від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Суд зазначив, що частина перша статті 140 КК України передбачає відповідальність за нетяжкий злочин, а строк давності за таким кримінальним правопорушенням становить три роки.
Оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, суд застосував частину п’яту статті 74 КК України та пункт 2 частини першої статті 49 КК України і звільнив лікаря від покарання без визначення його виду та розміру. При цьому суд ухвалив обвинувальний вирок та визнав особу винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
