У закупівлях робіт і послуг локалізація залежить від вартості кожного товару, а не всієї закупівлі — ВС
Під час закупівлі робіт чи послуг вартісний критерій застосовується щодо кожного окремого товару, а не шляхом сумування вартості всіх товарів у складі предмета закупівлі. У разі якщо у складі робіт або послуг передбачено передачу замовнику декількох товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», однак вартість кожного з таких товарів окремо не перевищує 200 тис.грн, вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації на такі товари не поширюються.
1 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №320/60498/24 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа – ТОВ, про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки Північносхідного офісу Держаудитслужби щодо наявності порушень не відповідають дійсності, оскільки тендерна документація складена у відповідності до норм чинного законодавства України у сфері публічних закупівель, а подана тендерна пропозиція переможця закупівлі відповідала її вимогам, а тому були відсутні підстави для її відхилення. Позивач вказував, що законодавство у сфері публічних закупівель не визначає обов’язку замовника зазначати у тендерній документації вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації, тому відсутність у тендерній документації таких вимог не свідчить про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Позивач також звертав увагу на те, що вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації застосовуються лише у випадку, якщо виконання робіт передбачає набуття замовником у власність товарів, вартість яких перевищує 200 тис. грн. Водночас у межах спірної процедури закупівлі замовнику не передавалися товари, вартість кожного з яких перевищувала б вказану суму.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Суди виходили з того, що Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII) не покладає на замовника обов’язку включати до тендерної документації вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації, а вартість кожного окремого товару не перевищувала встановленої законом межі у 200 тис. грн.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х Закону № 922-VIII тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, установлено особливості здійснення закупівель окремих товарів, відповідно до яких у разі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно за умови, що ступінь локалізації їх виробництва дорівнює або перевищує встановлений законом показник, зокрема у 2024 році — 20 відсотків.
Положення частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII необхідно розуміти таким чином, що у випадках, коли спеціальним законодавством прямо встановлено обов’язкові вимоги до закупівлі, вони підлягають обов’язковому включенню до тендерної документації, а не залишаються на розсуд замовника.
Аналіз пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 VIII та абзацу третього пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в У країні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, дає підстави для висновку, що під час закупівлі робіт чи послуг вартісний критерій застосовується щодо кожного окремого товару, а не шляхом сумування вартості всіх товарів у складі предмета закупівлі.
Верховний Суд звернув увагу, що зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року № 782, підтверджують намір законодавця визначати вартісний критерій саме щодо окремого товару.
У разі якщо у складі робіт або послуг передбачено передачу замовнику декількох товарів, визначених пунктом 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, однак вартість кожного з таких товарів окремо не перевищує 200 тис. грн, вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації на такі товари не поширюються. Водночас у цій справі суди не перевірили доводи відповідача про наявність окремих товарів, вартість яких перевищувала зазначений поріг, що унеможливило правильне вирішення спору та стало підставою для направлення справи на новий розгляд.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 01 червня 2026 року у справі №320/60498/24 можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
