Поліції дозволять перевіряти майно посадовців поза кримінальним провадженням: що змінить законопроєкт 15260
Боротьба з корупцією в Україні може вийти на новий рівень. А може, навпаки, зробити крок назад. Усе залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить законопроєкт № 15260 та як його реалізовуватимуть на практиці.
Нагадаємо, що Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт 15260, який наділяє Нацполіцію правом виявляти необґрунтовані активи та збирати докази для їх стягнення в дохід держави.
Як вже пояснювала «Судово-юридична газета» проєкт передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу та Закону «Про Національну поліцію».
Національній поліції пропонується надати право вживати заходів щодо виявлення необґрунтованих активів, збирати відповідні докази та передавати матеріали прокурорам для пред’явлення позовів про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави у порядку цивільного судочинства. Наразі ці функції закріплені переважно за НАБУ, САП та ДБР.
Головна зміна полягає у залученні Національної поліції до процесу підготовки матеріалів для цивільної конфіскації — процедури, що дозволяє стягувати майно в дохід держави, якщо його вартість значно перевищує законні доходи посадовця. Оскільки цей механізм регулюється Цивільним процесуальним кодексом, а не Кримінальним, поліція потребує повноважень, які виходять за рамки звичного досудового розслідування.
Автори проєкту аргументують це необхідністю реалізації державної антикорупційної політики та підвищенням ефективності фінансового контролю. Однак за декларативною метою стоїть складний юридичний механізм, який може як прискорити очищення влади, так і стати інструментом тиску на посадовців місцевого самоврядування та державних службовців категорій «Б» і «В»
Згідно із пропонованими змінами поліція матиме право безоплатно отримувати інформацію від державних органів, місцевого самоврядування та юридичних осіб, включаючи доступ до автоматизованих систем та реєстрів навіть з обмеженим доступом.
При цьому проєкт встановлює доволі жорсткі дедлайни. Суб’єкти, що отримали запит від поліції, зобов’язані надати відповідь протягом 3 днів (максимум 10 днів у разі великого обсягу).
Встановлення такого обмеженого строку на надання відповіді на запит може стати інструментом тиску на органи місцевого самоврядування та юридичних осіб, фактично призупиняючи їхню роботу через надмірний обсяг запитуваної інформації.
Ба більше, поліція отримує право залучати експертів для визначення вартості активів на договірних засадах.
Законопроєкт спрямований на заповнення прогалини у контролі над чиновниками середньої та нижчої ланки, які не підпадають під підслідність НАБУ. Це стосується тисяч депутатів місцевих рад та посадовців органів місцевого самоврядування. Саме на таких посадовців і буде поширюватись механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів.
Також пропонується змінити підхід до оцінки вартості активів. Замість терміну «мінімальна ринкова вартість» у проєкті пропонується використовувати просто «ринкова вартість» на дату набуття активу. Це дозволить прокуратурі подавати позови про стягнення активів у дохід держави за більш об’єктивними, але потенційно вищими ціновими показниками.
Потенційні ризики
Аналіз законопроєкту № 15260 виявляє декілька досить суттєвих ризиків, які можуть нівелювати задекларовану антикорупційну мету та перетворити нові повноваження поліції на інструмент зловживань.
Найбільш суттєвим ризиком є надання Національній поліції повноважень діяти поза межами кримінальних проваджень. Згідно з проєктом, поліція зможе виявляти необґрунтовані активи та збирати докази без реєстрації справи в ЄРДР та без відповідних процесуальних гарантій для учасників.
Наразі поліція здійснює розслідування за статтею 368-5 КК (незаконне збагачення), але не має законних підстав збирати докази саме для цивільних позовів прокурора. Законопроєкт дозволяє поліції готувати базу для позовів прокурора.
Законопроєкт не встановлює чітких критеріїв, за якими поліція обиратиме об’єкти для перевірки, що дає можливість посадовим особам діяти на власний розсуд.
Не визначено і які саме матеріали поліція має передавати до прокуратури, а які — ні. Це створює простір для вибіркового переслідування або, навпаки, ігнорування активів окремих посадовців.
Оскільки дії відбуваються поза межами кримінальної справи залишається відкритим питання щодо захисту учасників перевірки, передбаченого КПК (наприклад, права на адвоката під час збору даних).
Чинне законодавство передбачає можливість стягнення активів у дохід держави в порядку цивільного судочинства (глава 12 ЦПК України). Це окремий від кримінального процесу механізм, де доказування базується на балансі ймовірностей, а не на принципі «поза розумним сумнівом»
Корупційні ризики через конкуренцію норм КУпАП
Головне науково-експертне управління звертає увагу на створення невиправданої конкуренції між нормами чинного законодавства.
Нова стаття 185-13 КУпАП передбачає штрафи від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів, тоді як чинні статті 185 та 188-28 за подібні порушення встановлюють значно менші суми (від 8 до 15 мінімумів).
Така значна різниця в розмірах штрафів створює корупційні ризики, оскільки дозволяє правоохоронцям на власний розсуд обирати статтю для притягнення до відповідальності, що може призвести до порушення прав громадян.
Крім того, у публічній площині виникають дискусії щодо доцільності наділення Національної поліції новими повноваженнями у сфері моніторингу способу життя посадовців, з огляду на те, що самі поліцейські також можуть бути суб’єктами такого контролю. Водночас ефективність нової моделі значною мірою залежатиме від належних гарантій незалежності, прозорості та механізмів контролю за реалізацією цих повноважень.
Запровадження повноважень поліції діяти поза межами кримінальних проваджень планується як крок для масштабування механізму цивільної конфіскації, що дозволить охопити тисячі посадовців місцевого рівня, щодо яких НАБУ не здійснює досудового розслідування.
Однак без чітко прописаних у законі запобіжників — таких як прозорі критерії перевірки, відкриті конкурси на керівні посади в поліції та обов’язкова перевірка доброчесності самих поліцейських — законопроєкт № 15260 може створити ризики використання нових повноважень як інструменту вибіркового тиску, якщо закон не міститиме достатніх процесуальних запобіжників. Україна має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо боротьби з корупцією, але ця боротьба не повинна відбуватися за рахунок руйнування правових гарантій громадян.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
