Головне управління ДПС у Дніпропетровській області роз’яснило, як застосовується РРО і ПРРО, якщо у фізособи-«єдинника» є господарський об’єкт у місті.
Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг регулюється Законом № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 6 липня 1995 року.
Хто має застосовувати РРО
Закон № 265 поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їхні відокремлені підрозділи та уповноважених осіб, які здійснюють готівкові чи безготівкові розрахунки.
Водночас Постанова Кабміну № 1336 визначає окремі випадки, коли можна проводити розрахунки без РРО чи ПРРО — з використанням розрахункових книжок (РК) і книг обліку розрахункових операцій (КОРО).
Торгівля в місті — тільки з РРО
Якщо фізична особа-підприємець — платник єдиного податку другої, третьої чи четвертої групи — має господарський об’єкт у місті, то у такому місці розрахунки проводяться з обов’язковим використанням РРО або ПРРО, відповідно до Закону № 265.
Торгівля в селі — пільговий режим
Натомість пункт 1 Переліку, затвердженого Постановою № 1336, дозволяє ФОПам-єдинникам проводити розрахункові операції без РРО чи ПРРО, якщо:
У цьому випадку підприємець може користуватися розрахунковими книжками та книгами обліку розрахункових операцій.
Таким чином, якщо ФОП-єдинник має точки продажу і в місті, і в селі, то в місті обов’язковий РРО/ПРРО, а в селі — можна обійтися РК і КОРО, за умови дотримання встановлених вимог.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.