Слон випромінює тепло вухами, щоб охолонути в спеку, або Тернистий шлях юриста

09:00, 24 июля 2019
Про те, як можна регулювати надлишок випуску вишами юристів за допомогою ЗНО, йтиметься у цій статті.
Слон випромінює тепло вухами, щоб охолонути в спеку, або Тернистий шлях юриста
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Родіон Поляков, юрист

Наразі найпопулярніша професія серед молоді — юрист. Напевно, багато хто з юнаків і дівчат мріє стати адвокатом, нотаріусом, прокурором і, нарешті, завершити свою кар’єру на посаді судді. Але попри величезну кількість ВНЗ, які надають послуги у сфері юридичної освіти, далеко не кожен випускник може реалізувати в майбутньому свою заповітну мрію.

Каменем спотикання виявилась держава в особі Міністерства освіти і науки України (надалі МОН). На превеликий жаль, МОН через низку причин не змогло ефективно вирішити проблеми зі скороченням надлишку юридичних ВНЗ з неякісною юридичною освітою із корупцією.

Шляхом зовнішнього незалежного оцінювання (надалі ЗНО) для вступу на магістратуру МОН намагається вийти з глухого кута. Проте в такому випадку міністерство перекладає вирішення окреслених проблем на плечі студентів.

Про те, як можна врегулювати надлишок юристів-випускників за допомогою ЗНО, йтиметься у цій статті.

Як відомо, МОН разом з Українським центром оцінювання якості освіти (надалі УЦОЯО) з 2016 року запроваджують єдині вступні випробування для правників, які отримали ступінь бакалавра та бажають вступити на навчання до магістратури. Щоправда, в 2016-му дані випробування носили експериментальний характер і були необхідними для вступу тільки до деяких ВНЗ, а вже з 2017 року вони є обов’язковими для вступу на будь-який юридичний факультет (з 2018-го обов’язково і для спеціальності 293 «Міжнародне право»).

Загалом, бажання держави обмежити кількість юристів є зрозумілим і правильним, адже в наші дні спеціалістів цієї галузі випускається значно більше, ніж того вимагає ринковий попит, та й рівень їхньої компетенції, на жаль, в умовах «конвеєра» залишає бажати кращого. Термін «конвеєр» тут вжито невипадково, оскільки тільки 2019 року, за даними УЦОЯО, 16 277 майбутніх спеціалістів у галузі права зареєструвались для проходження вступних випробування до магістратури, а за даними МОН, в Україні є близько 300 вишів, які готують правників…

Виходячи з вищевказаного, сама ідея встановлення певного бар’єру є абсолютно логічно обумовленою і правильною, однак форма її виконання є контроверсійною та неоднозначною. Відтак, міністерство встановило вступні випробування двох типів: ЄВІ (єдиний вступний іспит) та ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування). ЄФВВ складається з двох блоків: ТЗНПК (тест із загальних навчальних правничих компетентностей, елементами якого є логічне, критичне та аналітичне мислення) і Право. ЄВІ за своїм змістом нагадує шкільне ЗНО з іноземної мови, проте включає в себе тільки дві частини: «читання» та «використання мови». Для більшості спеціальностей необхідно здати тільки ЄВІ, коли для спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» необхідно скласти також і ЄВІ, і ЄФВВ. Поки що нічого дивного й надзвичайного, правда? Однак питання починають виникати щодо змісту цих випробувань.

Почнемо із ЄВІ з англійської мови (вступник має право вибору однієї з кількох мов, іспит з якої він бажає скласти, проте, за даними УЦОЯО, англійська є найпопулярнішим вибором). Тест містить 42 питання (7 текстів), для їх розв’язання і внесення відповідей до бланку надається 60 хвилин. Самі завдання є досить цікавими. Наприклад, в тесті за 2019 рік, перша зміна, завдання 5, питання 24, необхідно вставити пропущене слово в речення: Elephant ears ________ heat to help keep these large animals keep cool… (1 shine; 2 express; 3 spread; 4 radiate) ( Слонові вуха ________ тепло, щоб допомогти цим великим тваринам залишатись прохолодними (1 блищать; 2 виражають; 3 розповсюджують; 4 випромінюють). Логічно хочеться відповісти, що вуха слона розповсюджують тепло по всьому тілу (всі ми з дитинства знаємо, як слон махає вухами у спеку) і, зменшуючи його концентраційний вплив на певну ділянку, допомагають тварині залишитись прохолодною. Проте автори тексту твердо переконанні, що вірною відповіддю є варіант 4 — випромінювати. Можливо, вуха слона дійсно випромінюють тепло, щоб охолодити тварину, проте, як про це може здогадатись юрист, журналіст чи музеєзнавець в умовах обмеженого часу? Чи, може, в усіх ВНЗ України для всіх спеціальностей зробили обов’язковий курс біології?

Перейдемо до наступного цікавого завдання під номером 5, питання 17, все та сама перша зміна, 2019 рік: необхідно вставити словосполучення в речення. У завданні всього 6 питань і 8 варіантів, 2 з яких непотрібні. To succeed on Broadway, in Hollywood, on TV or in popular fiction ________, said The Guardian. (Досягти успіху на Бродвеї, в Голівуді, на телебаченні чи в популярній літературі ________, пише Гвардіан). Після розв’язання всіх питань, методом елімінації до цього підходить два варіанти: 1) are the cherished dreams of the writer (це заповітні мрії письменника); 2) is the ambition of countless authors (це амбіція незліченної кількості авторів). І який варіант є вірним? Хіба письменник — то не автор? Хіба автор винаходу чи автор найкращого голу чемпіонату мріє про успіх в Голівуді? Принаймні, виходячи з логіки авторів ЄВІ, то так. Вірним є варіант 2. На даному етапі перевіряються екстрасенсорні й телепатичні здібності студента. Здивовані? А треба було вчитись у Гоґвартсі на чаклуна, а не на юриста в Україні, тоді б і відповіли правильно.

Звичайно, зрозумілий той факт, що дані тексти беруться із англомовних джерел, і це є абсолютно вірним рішенням, однак давати два вірних варіанти відповіді — це неправомірно.

Після легенької розминки пропоную перейти до найцікавішого — ЄФВВ. Як вже зазначалось раніше, вступне випробування складається з двох частин — ТЗНПК і право. За великим рахунком, це два окремих іспити, проте їх проводять в один день без перерви. ТЗНПК складається з трьох частин, на розв’язання завдань кожної частини (а їх там від 9 до 12) та перенесення відповідей до бланку відводиться по 25 хвилин. Здається достатньо? Давайте подивимось на завдання. Перший блок «Критичне мислення» є найбільшим — містить 3 тексти і 12 завдань. 1 текст має приблизно 500-600 слів та 6 завдань, на кшталт: яка тема тексту, які твердження відповідають тексту, які є пресупозиції до певного виразу тощо. Інші ж 6 питань стосуються двох текстів, кожен з яких має по 280-350 слів. Питання стосуються спільних, відмінних рис текстів, спільних чи відмінних аргументів в текстах або просто аналізу певного абзацу. У середньому на перенос відповідей до бланку треба відвести до 2-3 хвилин (така кількість часу обумовлюється необхідністю перевірити, чи збігаються відповіді на бланку з чернеткою, оскільки повернутись до цих питань із спливом 25 хвилин суворо забороняється), відповідно, на вирішення завдань залишається 22-23 хвилини. Отже, виявляється, що часу «трошки» бракує, однак так має бути, оскільки основним завдання ТЗНПК є перевірити здатність студента вирішувати різні проблеми в умовах дефіциту часу.

Особливу увагу привертає завдання із другого блоку тесту — «Аналітичне мислення». Як правило, на цьому етапі студент має вирішити 3 задачі, кожна з яких містить 3 питання. Перелічувати всі типи задач у цій статті, на жаль, не виявляється можливим, однак зазначимо, що зазвичай вони є логічними. Зазвичай. Тобто не завжди. Так, у 2017 році фахова комісія УЦОЯО дискваліфікувала одну задачу, оскільки вона мала чисто математичний характер. Для її розв’язання необхідно було скористатись діаграмою Ейнера Венна, зіставити алгебраїчне рівняння і вирішити його. У 2019-му майбутні магістри-правники знову стикнулися з математичною задачею. Цього разу необхідно було скористатись знаннями в області комбінаторики. Що таке комбінаторика? Як говорить славетна Вікіпедія, це розділ математики, який вивчає дискретні об’єкти і безлічі, а також співвідношення між ними. Використовується в генетиці, інформатиці, статистичній фізиці і, звісно, на іспиті для правників. Саме цими науками має володіти юрист. Для повноти картини згадуємо здобуті нами знання про брак часу, і отримаємо в середньому 7 хвилин на розв’язання задачі. Якщо студент має гарні  знання в галузі комбінаторики, то він вирішить цю задачу за 1-2 хвилини, якщо ж ні, то в нього є цілих 5-6 хвилин, щоб придумати формулу, і 1-2 хвилини, щоб її застосувати. І яка різниця, що людству знадобилось більше ніж 1660 років для винаходу даної формули? Студент зможе вирішити поставлену задачу за пару хвилин! Принаймні так вирішила комісія УЦОЯО, яка не дискваліфікувала її.

Зі спливом 75 хвилин робота над ТЗНПК має бути завершена, і майбутні магістри приступають до розв’язання блоку з права, в якому міститься 100 питань з 8 галузей. Відведено на це 125 хвилин з урахуванням переносу відповідей до бланку. Ну тут, здається, все має бути легко, адже, нарешті, питання з права. Саме його вивчають упродовж чотирьох років, на відміну від блоку ТЗНПК, завдання з якого студентів взагалі не навчають розв’язувати. Проте в дійсності не все так добре.

За декілька місяців до іспиту УЦОЯО з турботою про студентів оприлюднює перелік тем, з яких будуть питання на вступних випробуваннях. Список містить приблизно 700-1000 тем. У принципі, для юриста тут немає нічого дивного, адже для суддів місцевих судів, прокурорів чи кандидатів на посаду судді Верховного Суду на сайті відповідного суб’єкта владних повноважень оприлюднювався список тем і список питань, деяка частина з яких буде на іспиті. Така практика є абсолютно нормальною й усталеною в демократичному суспільстві. Проте скільки б ви не чекали на жаданий список питань від УЦОЯО, ви його не отримаєте. Адже разом з МОН вони вирішили, що студентам буде достатньо тільки списку тем. Чому ж тоді суддям і прокурорам список питань надати необхідно, а студентам ні? Невже вітчизняні ВНЗ випускають настільки кваліфікованих бакалаврів, що, на відміну від професійних юристів з великим досвідом, їм не треба надати список питань? Так само викликає непорозуміння складність деяких завдань. Безумовно, ці завдання й відповіді на них є абсолютно вірними з юридичного погляду, однак чи коректно ставити їх бакалаврам? Зокрема питання 41 з блоку «Цивільне процесуальне право» за 2019 рік стосується подання заяви про видачу судового наказу із порушенням правил територіальної підсудності. Щоб відповісти на нього, необхідно скористатись статтею 165 ЦПК, а саме — частиною 8, яка говорить про певні винятки із правил для заяв, поданих із порушенням територіальної підсудності (пункт 9 частини 1 цієї статті передбачає відмову у видачі наказу в разі порушення правил підсудності). Звідки правник-бакалавр може мати такі глибокі знання з цивільного процесу, якщо навіть не має права отримати практику в цій галузі? На нашу думку, таке питання за рівнем складності більше підходить суддям місцевих судів. Також звертаємо увагу на завдання 36 за 2019 рік, блок «Цивільне право». У цьому завданні йдеться про умови виходу із безстрокового договору простого товариства… Питання 98 та 100 з блоку «Міжнародний захист прав людини» стосуються окремих положень рішень ЄСПЛ. Безумовно, майбутні правники мають володіти знаннями у сфері практики ЄСПЛ, однак надати відповідь на такі тонкі питання не виявляється можливим. З огляду на це стає зрозумілим, чому для отримання максимальної рейтингової оцінки (200 балів) треба відповісти принаймні на 85% завдань вірно.

Також цікава логіка авторів тестів. Кожного року фахова комісія УЦОЯО стабільно дискваліфікує декілька завдань. Можливо, краще не допускати до друку такі некоректні питання, аніж потім їх знімати? Напевно, ні, якщо така ситуація набирає постійний характер. Так само незрозуміло, чому комісія не дискваліфікувала питання з цивільного права, яке опинилось в блоці «Адміністративне право» (Право за 2019 рік)?

Страва ЄВІ та ЄФВВ спільної кухні МОН та УЦОЯО вже майже готова, залишилось лише додати пікантних спецій за смаком. Наприклад, час проведення іспитів припадає на липень, який не є найхолоднішим місяцем року, і коли в кімнаті знаходяться близько 20 осіб (враховуючи студентів та інструкторів) протягом 200 хвилин, а вікна, згідно з правилами проведення, відкривати не можна (про такі надлишки буржуазного світу, як кондиціонер, боїмося навіть і згадувати), то в аудиторії, м’яко кажучи, стає трохи спекотненько, і розв’язувати завдання ще «легше».

Замало спецій? Додаємо ще! На відміну від шкільного ЗНО, студентам відводиться для підготовки близько 2-3 тижнів, адже необхідно закрити сесію, здати бакалаврську роботу (так, деякі ВНЗ її скасували, проте не всі) та врешті-решт — державний іспит. Про всяк випадок нагадаємо, що за цей час треба підготуватись до ТЗНПК — дисципліни, яку взагалі не вивчають, а також пройти 1000 тем з права. Ну і звичайно, хоч трохи повторити іноземну.

Знов не вистачає? Продовжуємо додавати, нам не шкода! Як вже зазначалось, під час складання ТЗНПК контроль часу є надважливим, кожна хвилина — на вагу золота! Звичайно, у людини виникає бажання здійснювати цей контроль за допомогою годинника… Переглядаючи Порядок організації та проведення вступних випробувань, в ІІ Розділі (п. 2, ч. 3) можна помітити цікаву норму, а саме: «Вступнику забороняється: використовувати в пункті тестування… інші засоби, предмети, прилади…» Цікаво, а чи підпадає звичайний механічний чи навіть кварцовий годинник зі стрілками під поняття предмету чи приладу? (Зрозуміло, що смарт-годинник є під прямою забороною з об’єктивних причин). Якщо ж вам все-таки цікаво і ви зателефонуєте на гарячу лінію УЦОЯО, то отримаєте у відповідь: «категорично ЗАБОРОНЕНО!», адже в кожній аудиторії є настінний годинник та інструктор, який буде повідомляти всіх присутніх про час. Як законослухняний громадянин, ви прислухаєтесь до відповіді уповноваженої особи і задля уникнення неприємностей залишите свій годинник вдома. А тепер уявіть, яким буде ваше здивування, коли в аудиторії ви не знайдете годинника, а інструктор, іронічно посміхнувшись, скаже, що звичайні годинники використовувати можна, а час він тихенько записує на дошці кожні 20 хвилин. Тобто після такого «повідомлення» ви маєте починати переносити відповіді до бланку. Дану ситуацію можна порівняти із пілотом літака, який летить без приладів, не знаючи своєї швидкості, а висоту дізнається тільки за метр до землі. Ну що, тепер смакує?

Знову не дуже? Тоді досипаємо ще більше спецій! З огляду на Розділ Х вищезгаданого Порядку, предметом апеляції може бути: 1) порушення процедури проведення вступного випробування, що може вплинути на об’єктивність результатів вступного випробування та 2) результати вступного випробування. Тобто предметом апеляції не може бути суть питання, оскільки коректність запитань оцінює фахова комісія. Якщо ж така комісія все-таки залишила спірне чи некоректне запитання, то вступникам залишається тільки змиритись із неправомірно втраченими балами. Ну що, тепер все до смаку?

Звичайно, прочитавши цю статтю, можна іронічно спитати: «І що тут такого? Невже 2-3 запитання, які є некоректними, серйозно вплинуть на результат?» Тому хочемо зауважити наступне. Навчання в магістратурі є задоволенням досить недешевим, для когось вартість контракту буде «непід’ємним валуном». При вступі на бюджет кожен бал має велике значення, а коли центр оцінювання його забирає некоректними питаннями (наприклад, 2 помилки на ЄВІ 2019 р. коштуватимуть вам 5 балів), це завдає серйозного удару по категорії бюджетників, тобто по тій категорії, про яку держава має піклуватись. З іншого ж боку, у 2019 році був піднятий поріг «склав/не склав» для ЄВІ та блоку Право, а для ТЗНПК залишився незмінним. Підняття порогу було штучним і необґрунтованим, адже завдання за 2019 рік є значно складнішими, ніж за 2018-й. Аргументація — відкриваємо статистичні дані УЦОЯО за 2018 та 2019 роки. При аналогічному рівні прохідного балу із ТЗНПК кількість осіб, які успішно його подолали, відрізняється: 11 686 з 16 277 за 2019-й та 14 293 з 17 473 (інформація за останній день реєстрації) у 2018 році. Також зауважуємо, що минулого року задля отримання 200 балів необхідно було набрати 28 тестових балів із 30, цього року — 25.

Щодо Права, то у 2018 році подолали поріг 12 734 з 17 473 (інформація за останній день реєстрації) особи, коли в 2019-му — 10 177 з 16 277. Успішно скласти ЄВІ у 2019 році вдалося 37 509 особам з 65 414 зареєстрованих, коли  2018-го це зробили 26 701 з 34 111 (інформація за останній день реєстрації). Загальна кількість учасників враховує всіх зареєстрованих осіб, навіть якщо вони не з’явились на написання іспиту. При написанні цьогорічного ТЗНПК студенту не дуже сподобається втратити на вищезгаданій задачі 3 бали, які становлять 40% від порогу (3 бали з 8 необхідних). Врешті-решт дуже цікаво дізнатись в осіб, які склали першу зміну ЄВІ з англійської у 2019 році на 200 балів (42 правильних із 42), як там справи в Гоґвартсі?

І знову наголошуємо на тому, що створення бар’єру для відсіювання малокваліфікованих спеціалістів у сфері права є важливим кроком в правильному напрямку, адже він спричинений попитом і надлишком юристів. Проте його теперішній формат є неприйнятним, адже результатом є фільтрування, здійснене брудними і забороненими методами. Тому пропонуємо МОН і УЦОЯО внести певні правки.

Зокрема не допускати до фінальної версії ЄВІ питання з двома вірними відповідями. Основне завдання цього іспиту — перевірити рівень знання іноземної мови абітурієнта, а не його здібності в інтуїції. Потрібно зробити питання підвищенної складності? Давайте просто вставимо синоніми деяких слів, які не є загальновживаними.

Щодо блоку ТЗНПК, то виникає питання в його доцільності, адже ця дисципліна не викладається у ВНЗ, наразі не існує достатньої навчально-методичної бази для ґрунтовної підготовки. Можливо, має сенс зробити даний іспит у вигляді додаткового блоку, результати якого будуть рахуватись тільки разом із блоком Право? Тим паче ці два блоки і так є складовою одного випробування, яке студенти складають в один день. У такому вигляді ТЗНПК став би засобом невеликого впливу на результат з основного предмету (думаю, всі погодяться з тим, що саме право для юриста є основним), а не окремим іспитом, не склавши який, правник не зможе вступити на магістратуру.

Блок Право, на нашу думку, потребує найбільшого вдосконалення. По-перше, вважаємо за необхідне оприлюднення списку тестових питань, 100 з яких буде відібрано на іспит. Нехай цей список складатиметься з 3000, 4000 чи навіть 5000 питань та сам поріг «склав/не склав» сягатиме 45%, але ця база неодмінно має бути в загальному доступі! Бакалавр в жодному разі не є більш кваліфікованим за суддю, якому ВККС завчасно надає доступ до такого списку. Так само звертаємо вашу увагу на рівень порогу 45%. Він тут вжитий не випадково. Судді першої інстанції для успішного складання кваліфікаційного оцінювання необхідно набрати мінімум 50% вірних відповідей, тому для бакалавра з права доцільно зробити поріг дещо меншим. Навіть якщо кількість осіб, які успішно склали іспит, у результаті цих змін збільшиться, то рейтинговий бал за шкалою 100-200 все одно формуватиметься на основі конкурсу, так само як і рейтингові списки у ВНЗ. Ця особливість допоможе захистити бюджетників, а малокомпетентні абітурієнти через низький рейтинговий бал не зможуть потрапити до престижного вишу навіть на контракт.

По-друге, вважаємо за необхідне зменшити складність завдань. Знову наголошуємо на тому, що бакалавр права не є професіоналом, більш того, по суті він навіть не повноцінний юрист. З об’єктивних обставин він не має таких глибоких знань з 8 галузей права одночасно, щоб надати правильні відповіді на питання, які ставляться прокурорам чи адвокатам. Легші питання, а отже, буде легше вгадати правильний варіант? Давайте збільшимо їх кількість!

Так само потребує реформування й система проведення таких випробувань. Щонайменше потрібно уніфікувати стандарти. Якщо механічні годинники під забороною згідно з правилами проведення, то ця заборона має виконуватись у кожному пункті тестування. Якщо в аудиторії має бути настінний годинник, то він дійсно має бути в КОЖНІЙ аудиторії. Умови одні для всіх! Також звертаємо увагу на відсутність реально дієвої процедури апеляції. Кожна людина має право на захист своїх прав та інтересів. Якщо фахова комісія не дискваліфікувала некоректне питання, то учасник вступних випробувань повинен мати право на оскарження цих дій чи цього питання. Випадки, коли некоректні питання залишаються в силі, непоодинокі.

Ну і найголовніше, давайте не будемо забувати, що основна мета вступних випробувань — це перевірка якості знань абітурієнта, а не його відсіювання!

Твердо переконанні, що при внесенні певних змін до чинного формату вступних випробувань Україна зможе отримати достатню кількість кваліфікованих і професійних правників!

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду