Нарушают ли стандарты ЕКПЧ проверки госслужащих на добродетель агентами под прикрытием – дело Cavca v. the Republic of Moldova

Ірина Кушнір,

менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду»

Європейський суд з прав людини у справі Cavca v. the Republic of Moldova (заява 21766/22, 9 січня 2025 року) розглянув гарантії справедливого судового розгляду в контексті використання агентів-провокаторів в цивільних провадженнях, результатом яких є звільнення з посади за непроходження перевірки професійної доброчесності державних службовців.

Заявник очолював територіальний підрозділ Державної екологічної інспекції (ДЕІ).

До подій у справі нарікань на його роботу не було, «дисциплінарок», відповідно, також.

Аж от прийшла біда - Національний антикорупційний центр розпочав процедуру перевірки професійної доброчесності працівників ДЕІ. Не те, щоб у них була конкретна інформація про недоброчесність конкретних працівників, просто ця установа була визнана з підвищеним ризиком корупції.

До офісу заявника зателефонували і поскаржилися на незаконну вирубку дерев. На місці, вказаному абонентом, заявник виявив, що С. спиляв дерево бензопилою. Насправді С. діяв під прикриттям, щоб перевірити професійну чесність заявника. Він хотів, щоб питання було вирішено без офіційної процедури, і запропонував заявнику різні предмети в якості хабаря.

Заявник відхилив цю пропозицію та склав протокол про адміністративне правопорушення, вчинене С., наклавши на нього штраф. Після цього С. повернувся до офісу заявника, щоб показати докази сплати штрафу. Заявник повідомив С., що він також повинен конфіскувати бензопилу, якою було скоєно адміністративне правопорушення. С. відповів, що це не є проблемою, оскільки у нього є інший подібний інструмент.

За твердженням Уряду, заявник жестом наказав С. не розмовляти, щоб їх не підслухали, потім вони вийшли на вулицю, і заявник сказав йому, що він був змушений скласти протокол, оскільки надійшла скарга і був присутній місцевий лісничий. Він пообіцяв допомогти С. в майбутньому, якщо С. попередить його заздалегідь. С. запитав, чи потрібна заявнику бензопила (очевидно, пропонуючи її як хабар), на що заявник відповів, що потрібна, і показав С. машину, де він може її залишити. С. негласно зафіксував вищезазначені події.

Далі уповноважені органи підтвердили факти, зафіксовані агентом. У результаті заявника було звільнено. Заявник оскаржив це рішення в суді. Він стверджував, серед іншого, що його підбурювали до вчинення дисциплінарного проступку, і що накладена санкція була непропорційною. За законодавством першим рішенням після роботи агента є рішення суду про перевірку зібраних матеріалів. Суд, який санкціонував перевірку агентом, розглянув справу заявника і підтвердив зібрані факти, а, отже, недоброчесність заявника. Далі вже дисциплінарне провадження грунтувалось на цьому рішенні.

Заявник поскаржився до ЄСПЛ, стверджуючи, що його підставили і що подальший розгляд справи був несправедливим.

Висновки ЄСПЛ:

- у світлі фактів справи та законодавства відповідача, ЄСПЛ визнав, що за «критеріями Енгеля» справа не була кримінальною. А от цивільна частина п. 1 статті 6 ЄКПЛ – застосовна.

- використання спеціальних методів розслідування, зокрема, негласних методів, саме по собі не може порушувати право на справедливий судовий розгляд. Однак, з огляду на ризик підбурювання, пов'язаний з такими методами, їх використання має бути в чітких межах.

- піддавання особи перевірці на професійну доброчесність і, таким чином, штучне створення ситуації, в якій перевіряється рішучість особи дотримуватися правил професійної поведінки, саме по собі не є втягненням у протиправну діяльність і не є несумісним з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції.

- гарантії кримінального провадження у справах з питанням підбурення можуть бути застосовними у цивільних провадженнях з урахуванням їхньої специфіки.

- до планування, проведення та оцінки такого тестування мають застосовуються надійні процесуальні гарантії. Вони повинні включати право відповідної особи оскаржити результати такого тестування в суді та обов'язок національних судів належним чином розглядати висунуті аргументи, в тому числі будь-які заяви про переслідування.

-метою перевірки професійної доброчесності не обов'язково є перевірка вже існуючих підозр щодо ідентифікованої особи. ЄСПЛ вважає, що у випадку вибіркової перевірки цілої групи осіб важливо, щоб органи влади чітко визначили та довели існування ризику корупційної поведінки в цій групі. У цьому сенсі відсутність попередньої обізнаності про засуджувану поведінку встановленої особи має менше значення в контексті перевірки професійної доброчесності, ніж у кримінальному провадженні. У справі заявника органи влади чітко визначили ризик корупції в ДЕІ, що також було підтверджено суддею.

ЄСПЛ встановив порушення п. 1 статті 6 ЄКПЛ з огляду на те, що національні суди не розглянули належним чином аргумент заявника щодо провокації і не забезпечили змагальності судового розгляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.