Обмеження на мирні зібрання громадян: в Раді зареєстрували законопроект

14:20, 1 марта 2019
Парламентарі хочуть відмінити адміністративну відповідальність за незаконне проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Обмеження на мирні зібрання громадян: в Раді зареєстрували законопроект

Парламентарі зареєстрували законопроект №10081 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України» з метою сприяння належному забезпеченню права на мирні зібрання громадян і виключення адміністративної відповідальності за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

Зокрема, пропонується вилучити з Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) ст. 185-1 і 185-2.

Стаття 185-1 «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій»

Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій тягне за собою попередження або накладення штрафу від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації, тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Стаття185-2 «Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій»

Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 185-1 КУпАП з’явилася в Кодексі ще у 1988 році, на завершальному етапі існування Радянського Союзу, коли республіки були охоплені масовими вуличними демонстраціями. Її норми були покликані забезпечувати виконання указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР». Цей указ передбачав дозвільний порядок проведення зібрань, 10-денний строк подання заявки для отримання дозволу, наділяв чиновників правом на власний розсуд припиняти будь-яке зібрання.

Такий порядок організації і проведення мирних зібрань тривав до прийняття у 1996 році Конституції України, яка принципово змінила ситуацію з вуличними протестами. Зокрема, вона містить ст. 39, що гарантує свободу зібрань і встановлює повідомчий порядок їх проведення. Згідно Конституції, свобода зібрань може бути обмежена лише судом відповідно до закону.

Ініціатором законопроекту виступила Олена Сотник. Вона вважає, що сповіщення (повідомлення) органів влади чи місцевого самоврядування про проведення зібрання є необов’язковим. Адже з огляду на формулювання ст. 39 КУ «про які сповіщають», а не «зобов’язані сповістити», можна констатувати, що сповіщення є саме правом громадян. І таке повідомлення має бути гарантією, що держава захистить мирне зібрання і сприятиме його проведенню. Тобто сповіщати про проведення мирного зібрання варто тільки тоді, коли в тому є потреба у його організатора.

Європейський суд з прав людини у 2013 році у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України» чітко вказав на неможливість застосування указу 1988 року. До того ж, у 2016 році Конституційний Суд України своїм рішенням визнав неконституційним указ 1998 року.

«Проте ст. 185-1 КУпАП пережила і проголошення незалежності України, і Конституцію України 1996 року, і обидва майдани. Більше того, пережила і досі застосовується. Попри те, що ЄСПЛ у вищезгаданих рішеннях у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України» встановив, що будь-який випадок притягнення до відповідальності за цією нормою порушуватиме ст. 7 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє покарання, не передбачене законом. А в нашому випадку це саме так, адже не можна засудити людину за порушення неіснуючого порядку», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Крім того, в КУпАП досі існує ст. 185-2 «Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій», яка також посилається на неіснуючий порядок проведення мирних зібрань. Відтак, вона також має бути вилучена.

Хто такі Вєренцов та Шмушкович

У справі «Вєренцов проти України» заявник як керівник громадської організації «Вартові закону» був організатором мирного зібрання перед приміщенням Львівської обласної прокуратури 12 жовтня 2010 року. Метою зібрання було привернути увагу до фактів корупції в органах прокуратури.

Про мирне зібрання він повідомляв двічі. Судової заборони на зібрання не було. Проте наступного дня Олексія Вєренцова затримали правоохоронці, а згодом його визнали винним у порушенні порядку організації та проведення мітингів та демонстрацій. Він був засуджений до 3 діб адміністративного арешту, й апеляційний суд підтримав це рішення.

Щодо справи «Шмушкович проти України», 17 березня 2009 року заявник, діючи від імені громадської молодіжної організації «Зеленка», повідомив очільника Одеси та начальника Приморського райвідділу міліції про намір провести 19 березня 2009 року мирне зібрання (пікет) перед будівлею Одеської міської ради. У відповідь листом від тієї ж дати міськрада повідомила заявника, що проведення пікету після попередження у такий короткий строк буде вважатися незаконним. Проте мирне зібрання відбулося у запланований час.

15 травня 2009 року Приморський районний суд Одеси розглянув справу Михайла Шмушковича і притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 185-1КУпАП, присудивши штраф у розмірі 170 грн. Зокрема, суд визнав порушенням те, що не було виконано вимогу про сповіщення за 10 днів.

У вказаних двох рішеннях Європейський суд з прав людини постановив, що право заявників на свободу мирних зібрань дійсно було порушене, і зобов’язав Україну виплатити О. Вєренцову і М. Шмушковичу 6 тис. і 2 тис. євро матеріальної компенсації відповідно.

Суд у Страсбурзі також відзначив, що досі парламентом України не було введено в дію жодного закону, який регулював би порядок проведення мирних демонстрацій, хоча ст. 39 та 92 Конституції чітко вимагають, щоб такий порядок було встановлено саме законом.

Однак і дотепер на розгляді парламенту немає жодного законопроекту, який був би направлений на законодавче врегулювання питання мирних зібрань.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про зареєстрований у Раді законопроект П. Порошенка про незаконне збагачення.

Також у нашому виданні було оприлюднено висновок експерта щодо скасування статті про незаконне збагачення.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Куриленко
    Оксана Куриленко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Чаплицький
    Віктор Чаплицький
    суддя Київського районного суду м. Одеси
загрузка...