Законопроект щодо адміністрування податків розкритикований Державною регуляторною службою

12:10, 12 сентября 2019
Служба вважає, що ухвалення цього закону потягне посилення корупційного навантаження на бізнес.
Законопроект щодо адміністрування податків розкритикований Державною регуляторною службою

Державна регуляторна служба розкритікувала проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210.

Законопроектом вносяться комплексні зміни до Податкового кодексу, які наберуть чинності з дня, що настає за днем його опублікування, крім низки підпунктів, які набувають чинності з 01.01.2020 р.

ДРС звернула увагу, що проект не супроводжується аналізом регуляторного впливу або іншим аналітичним документом, який би містив розрахунки витрат і вигод суб’єктів господарювання та держави від запровадження зазначеного законопроекту.

На думку ДРС, доцільно провести широке громадське обговорення законопроекту із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.

 Що саме встановила Служба

  1. Законопроектом №1210 в 4 рази збільшуються штрафи для платників податків за порушення у сфері адміністрування податків, а також запроваджується ряд нових штрафів,  зокрема за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість тощо. При цьому строки проведення виїзних перевірок контролюючим органом збільшуються для всіх груп платників податків, включаючи суб’єктів малого підприємництва.

При цьому законопроект №1210 не враховує інтересів малого бізнесу, який складає податкові накладні/розрахунки коригування на незначні суми. Внаслідок його застосування можуть виникати ситуації, коли штраф у розмірі 3400 грн буде перевищувати суму ПДВ або обсяг постачання за такою податковою накладною або розрахунком коригування.

  1. Законопроект №1210 скасовує персональну відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу перед державою в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Натомість передбачається відшкодовувати шкоду за рахунок контролюючих органів за умови доведення протиправності дій/бездіяльності та рішень контролюючого органу.

ДРС вважає таку практику неефективною. Персональна відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу стала б кращим запобіжником щодо вчинення нею протиправних дій та накладення неправомірних санкцій.

  1. Одночасно законопроектом №1210 скасовується черговість погашення податкового боргу, відповідно до якої на сьогодні кошти платника податку ідуть в першу чергу на погашення боргу, в другу чергу — на сплату штрафу, а в третю — на погашення пені. 

Є ризики, що наслідком цього може стане повернення практики першочергового погашення пені, що створить штучні умови для накопичення податкового боргу платників податку.

  1. Дуже ризикованими є положення законопроекту №1210 щодо врахування в податковому обліку умов та обставин здійснення операції та/або поведінки платника податків. При цьому первинні документи враховуватимуться за умови, якщо вони не протирічать реальним (фактичним) умовами та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків.

Зважаючи, що законопроект №1210 не дає визначення понять «реальні (фактичні) умови та обставини» і «поведінка платника податку» та не регулює порядок їх встановлення, його редакція є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати вимоги Податкового кодексу України. А отже, на практиці реалізація цих положень може призвести до вибірковості їх застосування.

  1. Аналогічні застереження стосуються також і запровадження принципу винної відповідальності, відповідно до якого, у випадку виявлення порушень платником податків податкового законодавства, контролюючим органом встановлюються обставини виявлених порушень, підтвердження наявності або відсутності вини, наявності пом’якшуючих обставин. Зазначені обставини враховуються контролюючим органом під час накладення штрафних санкцій, які в окремих випадках можуть бути зменшені на 50 відсотків за наявності пом’якшуючих обставин. Крім того, встановлення обставин вчинення порушень та наявності пом’якшуючих обставин мають ознаки слідчих заходів, що не є притаманною функцією ДПС як контролюючого органу.

(Ми вже писали про створення Бюро фінансових розслідувань та про те, що депутати хочуть внести зміни до повноважень податкової поліції).

  1. Положеннями законопроекту №1210 розширюється поняття розумної ділової мети, внаслідок чого платникам податків тепер доведеться доводити, що створені ними умови для приросту (збереження) активів у майбутньому мають розумну економічну причину.

Це положення може створити значні ризики для платників податків, оскільки відсутність ділової мети може бути встановлена лише судом, що може призвести до затяжних судових спорів між платниками податків та контролюючими органами. ДРС вважає, що таке положення не відповідає задекларованій законопроектом №1210 меті протидії практикам розмивання бази оподаткування.

  1. Законопроектом №1210 також запроваджуються штрафні санкції за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, у розмірі 20 тис. грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

За відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку законопроектом №1210 також передбачається штраф в розмірі 1 млн грн.

Штрафи за зазначені порушення вже запроваджені Законом України від 23.12.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», однак їх застосування відтерміновано до 01.01.2020 року у зв’язку з неготовністю ринку.

Водночас законопроект №1210 не передбачає перехідного періоду, який дав би можливість суб’єктам господарювання виконати вимоги чинного законодавства та уникнути накладення штрафних санкцій.

ДРС відзначає, що зазначені положення законопроекту №1210 не відповідають принципу адекватності, оскільки форма державного регулювання у даному випадку не відповідає ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив. Суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з підакцизними товарами, розраховували свої витрати та планували свою діяльність з урахуванням відтермінування зазначених вище штрафних санкцій, тому негайне введення їх у дію може призвести до значного негативного впливу на бізнес-середовище.

(Про попередження податківців про ліцензування обігу пального, встановлення витратомірів і рівнемірів, реєстрацію акцизних складів «Судово-юридична газета» розповідала у матеріалі «Обіг пального буде під жорстким контролем: ГУ ДФС у Києві»)

  1. Окремі положення законопроекту №1210 можуть бути використані як механізм прихованої приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Так, законопроектом №1210 скасовується заборона використовувати як джерело погашення податкового боргу майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Таке майно відтепер буде дозволено передавати у податкову заставу з подальшим отриманням згоди контролюючого органу на його відчуження.

За прогнозом ДРС, таким чином створюється можливість для прихованої приватизації в обхід прозорих процедур, встановлених чинним законодавством, шляхом відчуження найбільш ліквідного майна цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації. Зазначене може призвести не лише до значних збитків з боку держави, але і до втрати державою контролю над підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки.

  1. Серед всіх змін до визначення «пов’язаної особи», що вносяться законопроектом №1210, є намагання зробити пов’язаними по відношенню до українських суб’єктів господарювання незалежних іноземних контрагентів — постачальників товарів (робіт, послуг). Адже для того, щоб набути статусу пов’язаної особи, буде достатньо, щоб чисті активи українського підприємства були у 3,5 рази менші за кредиторську заборгованість будь-якого іноземного постачальника.

Таким чином, для українських суб’єктів господарювання, які є збитковими за даними фінансової звітності, кожен іноземний контрагент з сумою кредиторської заборгованості в 1 гривню може стати пов’язаною особою для цілей оподаткування.

        10. Законопроект №1210 відтерміновує врахування курсових різниць платника податку у податковому обліку з податку на прибуток.

Однак слід зазначити, що курсові різниці прямо впливають на фінансовий результат діяльності кожного підприємства та визнаються доходами і витратами в бухгалтерському обліку. Перенесення нарахування курсових різниць для цілей податкового обліку на період сплати заборгованості перед нерезидентом може призвести до значних викривлень між фактично заробленою сумою коштів та умовно розрахованою сумою, з якої виключені курсові різниці.

Наслідком застосування цих положень можуть стати значні фінансові збитки суб’єктів господарювання.

          11. Значне занепокоєння бізнес-спільноти викликають зміни, що запропоновано внести до порядку сплати рентної плати. Так, законопроектом №1210 поняття первинної переробки сировини розширюється операціями агломерації та/або грудкування, що значно збільшує базу оподаткування рентною платою. Замість собівартості руди і первинного дроблення за базу фактично береться вартість кінцевого продукту. 

Одночасно законопроектом №1210:

  • ставка рентної плати для видобування руд заліза збільшується з 8 до 10%;
  • скасовуються коригуючі (пом’якшуючі) коефіцієнти для видобутку позабалансових запасів корисних копалин, в т.ч. газу та нафти;
  • запроваджується коригуючий коефіцієнт 2,0 для видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах.

За попередньою оцінкою, це призведе до збільшення податкового навантаження лише на металургійну галузь у 3-4 рази. Податкове навантаження на гірничо-видобувні підприємства стане одним із найвищих у світі, що призведе до відтоку щонайменше 435 млн доларів інвестицій та втрати близько 40 тис. робочих місць.

Все це не відповідає принципу ефективності, оскільки законопроект №1210 не забезпечить досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, а навпаки, може призвести до значних втрат як з боку бізнесу, так і з боку держави.

Про свої висновки ДРС поінформувала Кабінеті мністрів України та Верховну Раду України.

«Судово-юридична газета» розповідала про доповідь ДРС про основні виклики після завершення мораторію на перевірки.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Що очікують народні депутати від Антикорупційного суду
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Горб
    Ирина Горб
    судья Киевского апелляционного суда
  • Ирина Гончарова
    Ирина Гончарова
    судья Кассационного административного суда Верховного Суда