Законопроект «Про Бюро фінансових розслідувань» проголосують у першому читанні з недоліками

Президент України запропонував парламенту ухвалити проект закону «Про Бюро фінансових розслідувань» до 1 листопада 2019 року. Наразі відповідний законопроект зареєстрований у Верховній Раді і знаходиться на розгляді комітетів. Є дуже великі шанси, що на пленарному тижні він буде ухвалений Верховною Радою в першому читанні.

Створення нової цивільної служби, відповідальної за розслідування фінансових злочинів проти держави, при Міністерстві фінансів для заміни нинішньої податкової міліції та консолідації всіх повноважень із боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві, уникаючи при цьому дублювання функцій, є пріоритетною вимогою Міжнародного валютного фонду, яка була включена до Меморандумів про економічну та фінансову політику за 2017 та 2018 роки.

Назва «фінансові розслідування» є новим кроком у розвитку кримінального процесу, оскільки це новий зміст у правоохоронній діяльності. Вирішального значення набуває аналітичний зміст документів, а не їх формальна наявність. Наприклад, якщо для податкових органів обов’язковим є акт перевірки, який говорить лише про одну сторону злочину, то нова модель передбачає наявність експертно-аналітичного звіту. Водночас статус такого аналітичного документа не визначений: чи буде він частиною кримінального провадження (що тягне певні ризики, бо тоді кожен аналітик буде свідком в суді, і це стане механізмом впливу на правоохоронців), чи не буде (тоді такий звіт стане підставою для порушення кримінального провадження).

Проте у парламентаріїв є зауваження як до роботи правоохоронних органів, які необхідно врахувати при розгляді законопроекту, так і до самого проекту закону.  

Наприклад, Держфінмоніторинг надає інформацію правоохоронним органам із запізненням на місяці, майже на рік, коли вже немає що розслідувати. Сам Держфінмоніторинг пояснює це тривалим проведенням аналітичної роботи. Служба має виявити підозрілі факти, відтворити схему та провести інші дії, оскільки просто передана інформація правоохоронному органу нічого не дасть.

Коментуючи законопроект, банкіри стверджують, що регулювання доступу до банківської таємниці покладено на НБУ. Тому порядок розкриття банківської таємниці на запит Бюро фінансових розслідувань необхідно виписати в Законі «Про банки і банківську діяльність». Той механізм, який запропонований в законопроекті, не є зрозумілим, оскільки не містить ані розуміння природи рішення керівника Бюро про витребування інформації, ані підстав для такого витребування, ані стадій кримінального провадження, якщо таке існує. Інша стаття цього ж проекту містить вказівки на те ж саме, але вже з посиланням на КПК і Закон «Про оперативно-розшукову діяльність». Тобто норми проекту містять неузгодженості в частині повноважень.

Депутати також критикують не узгоджений законопроектом порядок проходження служби посадовими особами Бюро, незрозумілі норми про підвищення кваліфікації та про безмежну кількість тренінгових центрів, які будуть таке підвищення здійснювати.

Спірними залишаються питання призначення директора Бюро, оскільки Конституція не надає таких повноважень ані Верховній Раді, ані Президенту. Вносити ж зміни до Конституції — важкий та тривалий процес.

Нарікання викликає і практика застосування ч. 5 ст. 36 КПК, згідно з якою Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, в разі неефективного досудового розслідування.

Тобто, якщо ця норма у КПК буде діяти і далі, то неможливо виключити ризики того, що кримінальні провадження у нового правоохоронного органу стануть відбирати.

Таким чином, є підозра, що новий правоохоронний орган може запрацювати за старою системою.

Зважаючи на це, депутати планують усі недоліки усунути до другого читання, щоб прийняти справедливий та збалансований закон.

Також Верховна Рада в першому читанні проголосувала за декриміналізацію фіктивного підприємництва. «Судово-юридична газета» раніше писала про необхідність декриміналізації статті 205 КК.