Суд присяжних: чому реформа може затягнутися

18:50, 21 января 2020
Уряд пропонує позбавитися радянської моделі суда присяжних та запроваджує класичну.
Суд присяжних: чому реформа може затягнутися

В Конституції України передбачене право на суд присяжних для всіх громадян, проте існуючий сьогодні принцип роботи цього інституту спирається на радянську практику.

Застосування застарілої практики призвело до викривлення цієї ідеї як механізму, якому можна довіряти та який дозволить звичайним громадянам контролювати прозорість і справедливість української судової системи.

Саме тому у Верховній Раді України опинилися два законопроекти: №2709 від 02.01.2020 (про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних) та №2710  від 02.01.2020 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя), а також два альтернативних №2709 -1 та №2710-1, відповідно, з аналогічними назвами.

Основні законопроекти є урядовими, їх подав Кабінет міністрів України, альтернативні подані народним депутатом від опозиційної фракції, проте не містять принципових відмінностей.

Законопроекти покликані нарешті запустити функціонування суду присяжних в України. Для цього будуть внесені зміни до деяких законів, зокрема: Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Державний реєстр виборців».

Законопроекти є комплексними, у Верховній Раді ними займаються одразу два комітети: Комітет з питань правової політики та Комітет з питань правоохоронної діяльності. Вищезазначені комітети будуть спільно опрацьовувати судову реформу у цьому напрямку.

Користуючись паузою в діяльності Верховної Ради, Мін’юст вирішив представити суспільству урядові законопроекти та спільно з депутатами та експертами провів їх презентацію.

Одразу ж виявилися проблеми, вирішувати які доведеться вже не уряду, а законодавцю.

Про що законопроекти

Автори законопроектів пропонують впровадження класичної (англосаксонської) моделі функціонування суда присяжних. Вони наголошують, що суд присяжних — це «суд факта», а не «суд права». Тобто він визначає лише питання винуватості або невинуватості підсудного.

Рішення ж щодо питань права (кваліфікація діяння, призначення покарання) буде приймати вже безпосередньо професійний суддя.

Ключовими питаннями законопроектів є:

  • формування списку присяжних;
  • склад суду присяжних;
  • питання підсудності суду присяжних.
  1. Роль присяжних буде полягати у тому, щоб вирішити питання щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого у вчиненні кожного злочину.
  1. Урядом пропонується формувати список присяжних територіальними управліннями Державної судової адміністрації України на підставі інформації, що міститься у Державному реєстрі виборців. З цією метою Державній судовій адміністрації нададуть право отримувати інформацію з реєстру.
  1. Із закону будуть виключені повноваження місцевих Рад стосовно формування списку присяжних.

До списку присяжних заборонять включати представників органу, що здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

  1. Із КПК виключать норму про розгляд колегією суддів справ про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.

Колегіальний розгляд справи буде здійснюватися виключно за клопотанням обвинуваченого.

При цьому прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього колегіально судом або судом присяжних.

Передбачається також право обвинуваченого відмовитися від суду присяжних.

  1. Присяжних буде семеро та один запасний. При цьому викликати присяжних будуть у кількості п’ятнадцяти осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних (так у законопроекті).

Спочатку пропонувалося формувати суди присяжних у кількості 12 чоловік, проте вирішили, що це досить дорого, тому зійшлися на тому, що залишиться всього сім.

  1. Існуючий порядок спільного вирішення питань, пов’язаних з судовим розглядом, суддями та присяжними скасовується, усі питання вирішуються головуючим.
  1. Прокурор та потерпілий мають право заявити відвід одному присяжному без надання мотивів. Інші сторони — двом присяжним.

Усунути присяжного від участі у судовому розгляді також буде можливо за заявою учасника кримінального провадження.

  1. В КПК вводиться термін «Напутнє слово головуючого».

Перед виходом присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому:

- нагадує суть обвинувачення,

- повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення злочину, у якому обвинувачується особа,

- роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого,

- роз’яснює зміст стандарту переконання «поза розумним сумнівом».

  1. Присяжні будуть оголошувати вердикт. Вердиктом є проголошення головою присяжних рішення присяжних, на підставі опитувального листа щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого.

Якщо присяжні ухвалили вердикт про невинуватість обвинуваченого, який тримається під вартою, за розпорядженням головуючого його негайно звільняють з-під варти.

Після проголошення виправдувального вердикту присяжних головуючий повідомляє присяжних про закінчення їхньої участі в судовому розгляді. 

  1. Вироки суду присяжних можуть бути оскаржені лише в частині призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування, розв’язання цивільного позову та вирішення питань про судові витрати.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду присяжних суд апеляційної інстанції буде мати право:

1) залишити вирок суду без змін;

2) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

3) скасувати вирок суду і призначити новий розгляд у суді присяжних.

Влада досі не визначилася, чи потрібно впроваджувати суд присяжних в апеляційній інстанції. Поки що це питання залишили для обговорення. Панує думка, що переглянути рішення, коли вже є рішення народу, апеляційному суду буде дуже важко.

 Що може зашкодити ефективному функціонуванню суду присяжних 

  1. Строки розгляду справ у судах

Українські суди через об’єктивні та суб’єктивні фактори розглядають справи протягом досить тривалого часу. Це дратує всіх учасників судового розгляду, незалежно від інстанції та юрисдикції.

Що ж стосується присяжних, буде проблемою знайти людей, які погодяться роками брати участь у відправленні правосуддя, тим більше у всіх можуть змінюватися життєві обставини.

Ініціатор законопроекту чудово це розуміє, проте ніяких заходів пришвидшення судового розгляду у проектах не передбачив. Єдине, на що сподівається уряд, — судовий процес стане безперервним та швидким за рахунок розгляду справи не колегію суддів, а одним суддею.

  1. Спеціальне обладнання судових приміщень

В 2010 році урядом були затверджені державні будівельні норми щодо проектування будівель судів. Проте і ці норми вже є застарілими. В 2019 році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України приступило до їх оновлення.

Мінрегіон навіть планував вивчити доцільність проектування в будівлях судів публічного простору (холів, вестибюлів, вхідної групи тощо) у форматі open space.

Діючі ДБН передбачають, у тому числі, приміщення для класичного суду присяжних.

Реалії здійснення правосуддя суворо відрізняються від гарних ідей та можливостей їх реалізації. Найчастіше суди розміщуються у тих же будівлях, у яких знаходилися ще в радянські часи; цими будівлями можуть бути дитячі садочки, спорудження позаминулого віку, аварійні будинки або просто кількаповерхові будівлі, де також працюють інші установи.

Судам недостатньо навіть залів судових засідань, не кажучи вже про нарадчі кімнати та приміщення для присяжних.

  1. Можливість впливу на позицію присяжного з боку суспільства

Сьогодні спостерігається, що у багатьох резонансних випадках суспільство починає формувати власну думку щодо винуватості або невинуватості особи. У соціальних мережах, на інтернет-форумах, в блогах аналізується наявна інформація щодо резонансних справ та обговорюється якість доказової бази, яка зібрана правоохоронцями. І думка суспільства дуже часто схиляється не на користь слідства, лунають заяви громадськості про невинуватість або, навпаки, винуватість обвинувачених.

Такий вплив суспільства як на національному, так і на регіональному рівні здійснюється на професійних суддів, прокурорів, слідчих.

Неважко уявити, що медіа-простір буде впливати і на позицію присяжного, формуючи його позицію навіть до початку розгляду справи. Позбавитися такого впливу дуже важко, а повністю виключити це явище взагалі неможливо.

Ніяких запобіжників проти такого впливу законопроекти не встановлюють.

Єдине, на що сподіваються їх автори, — це на швидкість судового розгляду. На думку Олександра Банчука, одним із чинників такого впливу якраз і є невиправдана тривалість судового процесу.

  1. Кваліфікація присяжних

Не все населення України стикалося із судовими процедурами.

Присяжним, які не є професійними юристами і кримінальний процес бачили тільки в телевізійних шоу, буде дуже складно зрозуміти, що навколо них відбувається.

Недосвідчена людина навряд чи зорієнтується у термінології, стадіях процесу, юридичних доктринах, у тому, чому одні клопотання відхиляються, а інші задовольняються, чому суд одні докази визнав, а інші проігнорував, чому зупиняється розгляд справи тощо.

Більшість справ є багатоепізодними та містять різні склади злочинів. І за кожним фактом доведеться вирішувати — визнавати особу винною чи виправдовувати.

Звичайну людину дуже легко у всьому цьому заплутати, тому проблематично не припуститися помилки.

  1. Ніяких зобов’язань та відповідальності

Законопроекти не містять обов’язку громадян брати участь у відправленні правосуддя.

Законопроекти складені таким чином, що діяльність присяжних — нібито і не право, і не обов’язок.

Уряд не ризикнув вирішувати, що робити, коли двом присяжним заявили відвід, ще одного усунули, а один просто не з’явився в засідання.

Щоправда, такі положення не включили до законопроекту виключно тому, що були сумніви у їх відповідності Конституції. Але вже зараз зрозуміло, що це стане дуже болючою проблемою.

Фахівці висловлюють думку, що відсутність штрафних санкцій за відмову прийти на відбір присяжних призведе до проблем із формуванням колегії присяжних.

  1. Відсутність кадрів у судах

Мін’юст визнає цю проблему, проте сподівається на те, що закон набуде чинності лише через рік після його ухвалення. Цей рік урядовці хочуть витратити на навчання та інформаційну кампанію.

  1. Винагорода присяжним

Урядовий законопроект нічого не каже про винагороду присяжним. Як пояснює заступник міністра юстиції Олександр Банчук, робота присяжних сьогодні оплачується відповідно до годинної ставки судді. На його думку, це питання повинно бути врегульовано підзаконними актами.

Але з огляду на те, що розвернулися баталії між судами та державою за розмір суддівської винагороди та порядок її виплати, перспективи виплати винагороди присяжним виглядають дуже примарними.

І справа не тільки в її розмірі, а і в строках виплати, які теж залишилися за межами регулювання законопроектом. З урахуванням тривалості судового розгляду такий стан речей не може викликати стовідсоткове бажання сприяти здійсненню правосуддя.

  1. Небезпека тиску на присяжних та відсутність гарантій

Не вносять законопроекти ясності і в питання безпеки присяжних та у гарантії здійснення ними своєї діяльності.

При цьому в уряді та Верховній Раді знають, що існують різні моделі тиску на присяжних, у тому числі з боку держави. Виражатися такий тиск може у різних формах, як у підкупі, так і в адміністративному впливі. Але запобіжних фільтрів автори законопроекту не запропонували.

Між тим ідея із судом присяжних не буде працювати без санкцій і покарань за вплив на присяжних.

Поки що КУпАП передбачає лише відповідальність за перешкоджання явці до суду народного засідателя або присяжного. Розмір такої відповідальності тягне на суму від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який може бути накладений лише на посадову особу.

Якщо до законодавства будуть внесені відповідні зміни, вони наберуть чинності через рік після їх ухвалення. Тож впровадження повноцінної реформи може затягнутися на роки, оскільки держава планує її впроваджувати поетапно та дуже обережно.

Уряд буде моніторити ситуацію та виправляти всі помилки, прогалини та колізії, які виникнуть у ході застосування цього інституту.

 Якої мети прагне досягнути уряд

  1. Участь народу у здійсненні правосуддя підвищує свідомість громадян та відповідальність суспільства.
  2. Обвинувачення та захист повинні підвищити якість своєї роботи.
  3. Відповідальність за прийняття рішення буде покладена на плечі громадськості, а не суддів.
  4. Позбавлення професійних стереотипів та прийняття рішень на підставі здорового глузду.
  5. Суд присяжних буде сприйматися як «суд справедливості».

Раніше депутати презентували законопроект, спрямований на боротьбу із тиском правоохоронців на бізнес.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нова українська школа: скільки отримуватимуть вчителі
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Басай
    Олег Басай
    председатель Киевского окружного административного суда
  • Ирина Гуменюк
    Ирина Гуменюк
    заместитель руководителя аппарата Высшего хозяйственного суда Украины