Велика Палата ВС розглядає справу про постановлення суддею неправосудного рішення

12:27, 23 января 2020
Чи можна вважати рішення правосудним, якщо суддя взяв хабар, але процес відбувався із дотриманням усіх норм процесуального права.
Велика Палата ВС розглядає справу про постановлення суддею неправосудного рішення
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

22 січня Велика Палата Верховного Суду у відкритому засіданні розпочала розгляд справи №0306/7567/12, провадження№51-7113км18. Справа стосувалася проблеми статті 375 Кримінального кодексу (КК) України — постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Суть справи

Суддя Червоноградського міського суду Львівської області був визнаний винуватим у тому, що вимагав і одержав хабар на загальну суму 1200 доларів США за прийняття рішення про накладення на потерпілого, який притягався до адміністративної відповідальності за ст. 162 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення порядку приймання готівки для подальшого її переказу), мінімального штрафу в розмірі 510 грн, конфіскацію у дохід держави лише 100 доларів США та 800 грн, повернення решти вилучених коштів у сумі 1470 доларів США та 5130 грн потерпілому.

У частині обвинувачення за ч. 2 ст. 375 КК слідство вказало, що суддя, використовуючи службове становище з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, мав умисел на безпідставне та незаконне одержання хабара в сумі 900 і 300 доларів США за прийняття завідомо неправосудного рішення. У ході розгляду матеріалів адміністративної справи не сповістив про місце і час розгляду справи, своєчасно в п`ятнадцятиденний строк не розглянув справу про адміністративне правопорушення, після одержання 8 та 11 травня 2012 р. хабара від потерпілого, без відкритого розгляду справи, дослідження доказів, у відсутності скаржника, позбавивши його права на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень і доказів, заявлення клопотань, користування юридичною допомогою тощо. Також умисно, без наявності для цього підстав, прийняв завідомо незаконне рішення про конфіскацію лише частини вилучених матеріальних цінностей.  

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2015 року обвинуваченого засуджено: за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з відправленням правосуддя, на строк 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України 2-го кваліфікаційного класу судді; за ч. 2 ст. 375 КК України — до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з відправленням правосуддя, на строк 3 роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України 2-го кваліфікаційного класу судді.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Апеляційний суд Волинської області 22 січня 2016 року, частково задовольнивши апеляції прокурора та засудженого, скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і постановив новий вирок, яким призначив судді покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням правосуддя, на строк 3 роки, без конфіскації майна, та з позбавленням 2-го кваліфікаційного класу судді.

На підставі ст. 75 КК України (в редакції від 13 квітня 2012 року) суддю звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Вирішено виключити з мотивувальної частини вироку місцевого суду посилання на низку доказів, а також виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку злочину «поєднане з вимаганням хабара».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2016 року вирок апеляційного суду в частині засудження судді було скасовано і направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 січня 2017 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2015 року в частині засудження судді скасовано, а кримінальну справу закрито за відсутністю в його діях складу цього злочину.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року ухвалу апеляційного суду щодо судді скасовано і направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 28 березня 2018 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2015 року в частині засудження скасовано, а кримінальну справу закрито за відсутністю в його діях складу цього злочину.

Прокуратура не погодилася з таким рішенням і подала касаційну скаргу.

Розгляд справи

У касаційній скарзі прокурор порушила питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. За словами прокурора, апеляційним судом безпідставно виправдано обвинуваченого за ч. 2 ст. 375 КК України та закрито справу щодо нього за відсутністю в його діях складу злочину. Вона підкреслила, що апеляційний суд, в порушення вимог ст. 399 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, не виконав вказівки суду касаційної інстанції, які викладено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року щодо повноти перевірки доводів прокурора, та не навів жодних мотивів на спростування цих доводів.

У ході засідання у суддів Великої Палати Верховного Суду виникло чимало запитань до представника прокуратури.

Зокрема, про те, чи є поняття «неправосудне рішення» ширшим за поняття «незаконне рішення», межі поняття «неправосудність», чи можна вважати рішення правосудним, якщо було взято хабар, але сам процес відбувався із дотриманням усіх норм процесуального права тощо.

Представник прокуратури відзначила, що, на її думку, обвинувачуваний повністю усвідомлював неправомірність своїх дій. Неправосудність винесеного суддею рішення полягала у порушенні норм матеріального і процесуального права. Такі дії судді мали наслідки, які в подальшому вплинули на права сторін.

У свою чергу, обвинувачуваний, виступаючи перед суддями, все заперечив. За його словами, з усього об’єму даних, наданих стороною обвинувачення, слідством не розкрито суті «неправосудних» дій, а перелік заявлених обвинувачень не впливає на законність прийняття рішень.

За словами судді, заявник «брав участь у розгляді адмінматеріалів, давав свої пояснення, заявник погодився із ухваленим рішенням, написав розписку про його отримання. Безпідставним є обвинувачення, що він не мав можливості його оскаржити». Також обвинувачуваний підкреслив, що правоохоронці вилучили не кошти хабара, як сказано у матеріалах справи, а його власні фінанси. Суддя акцентував увагу на тому, що заявник взяв свідком чоловіка сестри, який проживає з ним в одному будинку.

Зваживши наявну інформацію та порадившись, колегія суддів прийняла рішення перенести вирішення даного питання на наступне засідання.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ВП ВС щодо перешкоди в реалізації права на судовий захист.

Додамо, що ВП ВС роз’яснила, коли настає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду