Які зміни передбачає законопроект Кабміну щодо механізмів регулювання банківської діяльності

Як відомо, Міжнародний валютний фонд вимагає від України прийняття відповідних жорстких рішень. 24 березня Кабмін подав до парламенту законопроект №3260, яким, згідно вимог МВФ, пропонується цілий ряд змін щодо механізмів регулювання банківської діяльності, що зробить повернення на ринок будь-якої банківської установи, яка була визнана регулятором в особі Національного банку України спочатку неплатоспроможною, а потім націоналізованою чи ліквідованою, практично неможливим. Більше того, навіть суд нічим вже не зможе допомогти колишнім власникам банків.

Проте не всі парламентарії поділяють таку позицію, і вже подані альтернативні законопроекти. Яким буде остаточне рішення парламенту – інтрига тільки розгортається.

Що пропонує основний законопроект

Законопроект №3260 – це серйозні зміни у кілька кодексів і законів, особливо у профільні «Про банки та банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Стосуються зміни усіх банків, щодо яких були рішення про виведення з ринку через неплатоспроможність.

Пропонується, що рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути виключною компетенцією Національного банку України. За допомогою такого поняття, як «професійне судження», яке вводиться в юридичний обіг, НБУ матиме право оцінювати фінансовий стан банку, його ризики, життєздатність бізнес-моделі, адекватність капіталу та ліквідність, якість корпоративного управління, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників, та приймати рішення про подальшу долю банку у межах своєї компетенції.

«Професійне судження – вмотивований та обґрунтований висновок та/або оцінка Національного банку України щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді НБУ, а також на комплексному та всебічному аналізі інформації та документів, поданих до НБУ в межах передбачених законодавством процедур та отриманих, у тому числі, в результаті здійснення ним банківського регулювання та нагляду, а також інформації з відкритих джерел», – наводиться визначення у зміненій ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Такий собі покращений варіант оціночного судження.

У діючому законі «Про банки та банківську діяльність», у статтях 75 і 76, визначений повний перелік підстав, за наявності яких Національний банк зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних та неплатоспроможних. Законопроект переглядає їх у бік посилення вимог. Наприклад, термін вирішення фінансових негараздів для проблемного банку скорочений із 180 до 90 днів. Після прийняття НБУ таких рішень проблемний банк виводиться з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Вся процедура відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку детально прописана у ст.77 законопроекту.

Спеціально для колишніх власників банків законодавець розширив статтю 79. В ній чітко сказано, що навіть визнання судом протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акту Національного банку України або окремих його положень:

• не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого рішення;
• не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку;
• не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального рішення, окрім права на відшкодування завданої шкоди.

Колишні власники можуть лише добиватися компенсації. У новій статті 79-1 так само детально описана процедура відшкодування шкоди в разі визнання судом протиправним (незаконним) рішення НБУ. Разом з тим зазначено, що обов’язок доказування завданої шкоди та її розміру покладається на учасника банку, і що відшкодування шкоди здійснюється виключно у грошовій формі.

Зміни в іншому Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» покликані чіткіше прописати процедури виведення з ринку неплатоспроможних банків, але значна увага приділена також особливостям виведення банку за участю держави (ст.41-1).

Зокрема, усі активи та зобов’язання банку, що виводиться з ринку, переходять до так званого приймаючого/перехідного банку, який стає його правонаступником. При ліквідації державного банку рішення про це ухвалює Кабінет Міністрів України, правонаступником має бути також тільки державний банк, а процедура здійснюється за рахунок державного бюджету.

У відповідність з положеннями профільних законів приведені також положення Цивільного, Кримінального, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства України. Останній, до речі, доповнюється ст.266-1, у якій викладені усі особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку.

Судам, згідно пункту 10 цієї статті, Кабмін навіть прямо вказує, в якому напрямку рухатись: «Суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку».

Процесуальними Кодексами також заборонено позивачам забезпечувальними заходами зупиняти рішення Кабміну, Мінфіну та Нацбанку про визнання банків неплатоспроможними, зупиняти роботу тимчасових адміністрацій та ліквідаторів, призначених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та накладати арешт на активи банків, що визнані неплатоспроможними.

Законодавець також подбав про пріоритетність положень нового закону над усіма іншими актами у цій сфері та, по суті, встановив зворотну дію закону в часі. «Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону», – прописано у прикінцевих та перехідних положеннях.

Альтернативні маневри

На вищезгаданий «приватбанківський» законопроект, як його між собою називають народні депутати, вже подано загалом чотири альтернативні законопроекти: від Ігоря Палиці (депутатська група «За майбутнє»), Олександра Дубінського («Слуга народу»), Ольги Василевської-Смаглюк («Слуга народу») та Олега Дунди («Слуга народу»).

Серед оперативно виставлених на сайті Верховної Ради текстів особливої їх різниці з основним законопроектом не помітно. Хіба що Палиця додав до Кодексу адміністративного судочинства України нову статтю 289-1 про особливості провадження у справах за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо оскарження рішень державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відмову у державній реєстрації. Втім, у пояснювальних записках автори кажуть про хибність окремих положень законопроекту №3260, згадують практику ЄСПЛ та міжнародний досвід.

Зокрема, О. Дубінський називає неможливим давати вказівки судам, як ухвалювати рішення за позовами до НБУ та Фонду про визнання протиправними та скасування їх рішень (про що йдеться в основному законопроекті КМУ). На його думку, це прямо порушує принцип диспозитивності сторін та незалежності суду. Він також згадує Директиву Європейського Парламенту та Ради «Про реорганізацію та ліквідацію кредитних установ» від 4 квітня 2001 року, згідно якої тільки адміністративні або судові органи держави, відповідальні за ліквідацію, повинні мати повноваження приймати рішення про початок процедури ліквідації кредитної установи.

«Ліквідація здійснюється тільки після набуття чинності судовим рішенням», – зауважує депутат.

Його колега Ольга Василевська-Смаглюк, спираючись на міжнародний досвід погоджується, що у разі скасування рішення щодо виведення банку з ринку, становище такого банку не повинно відновлюватись, а засоби правового захисту мають обмежуватись компенсацією, якщо власники банку зазнали шкоди. У світі це поширена практика.

При цьому, зазначає вона, невизначеним залишається правовий статус банків, рішення про виведення з ринку/ліквідацію яких були скасовані. Це створює сприятливі умови для виведення активів з таких банків їх недобросовісними власниками, а отже – загрожує правам та законним інтересам вкладників та інших кредиторів банків. Щодо таких банків парламентарії пропонують розробити та ухвалити окремий закон, який би забезпечував вирішення цього питання.

Основні зміни містяться у прикінцевих та перехідних положеннях законопроектів.

Так, Ігор Палиця та Ольга Василевська-Смаглюк пропонують, щоб справи у судах, провадження у яких велися до появи законопроекту, продовжували розглядатися за старими правилами, і тривали до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню або перегляду. Так само за старими правилами має бути виконання остаточних рішень судів.

Ігор Палиця також проти зворотної дії закону у часі, і не хоче, щоб дія цього Закону поширювалась на банки, у яких понад 75% статутного капіталу належать державі.

Найбільше вимог прописано у законопроекті, який подав Олександр Дубінський. Кабінет Міністрів України він зобов’язує протягом двох місяців із дня набрання чинності його варіанту закону розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про відновлення функціонування банків, щодо яких у судовому порядку скасовано рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а також про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. А до набуття чинності згаданого іншого законопроекту, Національному банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нардеп хоче заборонити вживати заходів щодо визнання банків проблемним та неплатоспроможним і виводити їх з ринку.

Крім того, у разі успішного оскарження рішення НБУ про виведення банку з ринку, акціонери такого банку:

• Протягом місяця їм забезпечать повернення права власності на акції, відновлять їх обіг;
• Протягом семи робочих днів здійснять розблокування кореспондентського рахунку банку та забезпечать безперешкодне здійснення операцій з використанням такого рахунку;
• Протягом 15 робочих днів повернуть банку банківську ліцензію, відновлять членство банку у міжнародних системах, відновлять для банку дію генеральної угоди про порядок проведення операцій на міжбанківському валютному ринку України тощо;
• Одночасно відновлюються повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради, правління та органів контролю;
• Протягом місячного строку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний провести спільно з банком інвентаризацію його майна та документів та здійснити передачу печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, а також бухгалтерську та іншу документацію банку;
• Національному банку України забороняється проводити інспекційні перевірки банку;
• На банк не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України щодо обов’язкових економічних нормативів, нормативів капіталу та ліквідності, лімітів валютних позицій, нормативів обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів;
• Рівень класифікації позичальників банку встановлюється аналогічний тому, який існував на момент введення в банку тимчасової адміністрації або ліквідації;
• Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечує внесення відповідних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо анулювання записів, внесених під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
• Фонд також забезпечує передачу активів, майна, зобов’язань банку органам управління банку.

Туманні перспективи

Чи буде даний законопроект проголосований у суботу, 28 березня, на позачерговому засіданні Верховної Ради, поки невідомо. Перед голосуванням у залі попередньо свій висновок щодо отриманих законопроектів мав би надати Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, але жодної інформації про дату і час його засідання немає.

Очевидно всі чекають на зустріч фракції «Слуга народу», яка запланована у п’ятницю, 27 березня. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.