Законопроект про розподіл справ у Верховному Суді у Комітеті розглянуть на предмет конституційності

22 травня Комітет Верховної Ради з питань правової політики ухвалив рішення додатково розглянути на підкомітеті з конституційного права законопроект «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівномірного навантаження на суддів Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» №3101 від 21.02.2020.

Нагадаємо, що метою законопроекту,  як зазначено в пояснювальній записці до нього, є вирівнювання навантаження між суддями Великої палати Верховного Суду та зменшення навантаження на Касаційний адміністративний суд.

Для досягнення цієї мети пропонується передбачити, що автоматизований розподіл скарг на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, а також апеляційних скарг, які підлягають розгляду Великою Палатою Верховного Суду, здійснюється між всіма суддями Великої палати Верховного Суду (ч. 6-1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції проекту).

Крім того, пропонується зменшити з 5 до 3 мінімальний склад суду для розгляду справ, які розглядаються Касаційним адміністративним судом у як судом першої інстанції, та передбачити, що розподіл таких справ між суддями КАС ВС здійснюється без урахування спеціалізації суддів (ч. 2 ст. 266 КАСУ в редакції проекту).

При цьому, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виключається з переліку органів, щодо яких не допускається забезпечення позову шляхом зупинення їх актів (п. 1 ч. 3 ст. 151 КАСУ в редакції проекту).

«Суть в наступному. Певні категорії справ (позови до Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) розглядаються Касаційним адміністративним судом та Великою палатою ВС як судами першої та касаційної інстанції, що передбачає повний розгляд всіх обставин справи, дослідження і оцінку доказів, вислуховування у судовому засіданні учасників справи тощо.

При теперішньому стані ці справи розподіляються між суддями із врахуванням спеціалізації, тобто можуть розподілятися тільки на окремих суддів. Очевидно, що така категорія справ вимагає значно більшого часу на їх підготовку, опрацювання та розгляд, ніж справи, що розглядаються в порядку касаційного провадження. Внаслідок цього виникають «перекоси», нерівномірне навантаження на суддів в рамках одного суду (при цьому зарплата судді однакова для всіх!). Відповідно це впливає на строк розгляду цих справ та, ймовірно, на якість їх розгляду.

Законопроектом пропонується розподіляти цю категорію справ не лише серед обмеженого кола суддів, а серед усіх суддів відповідного суду.

Окремо щодо аргументу про те, як можуть судді, делеговані у Велику палату, наприклад, Касаційним кримінальним судом бути доповідачами у названій категорії справ. Вибачте, але ці судді ВП ВС по статусу, матеріальному забезпеченню нічим не відрізняються від інших суддів ВП. Якщо суддя пішов у Велику палату, то він зобов’язаний розумітися на справах всіх юрисдикцій. Ці ж судді у складі ВП розглядають ВСІ справи, приймають участь у дослідженні матеріалів ВСІХ справ, формують свою власну позицію по ВСІМ справам, голосують за прийняття рішення ВП ВС по ВСІМ справам, то чому вони не можуть бути доповідачем також по справам, які ВП ВС розглядає як суд першої чи апеляційної інстанції», — раніше розповів про суть проекту його автор Роман Бабій. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.