Чи справді є конфлікт між адвокатами та Вищим антикорсудом: інтерв’ю голови ВАКС Олени Танасевич

12:33, 23 июля 2020
Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич розповіла, чи має місце конфлікт між адвокатами та Вищим антикорсудом.
Чи справді є конфлікт між адвокатами та Вищим антикорсудом: інтерв’ю голови ВАКС Олени Танасевич
hcac.court.gov.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Останнім часом у стороннього спостерігача з юридичної спільноти складається враження про наявність певного протистояння між представниками адвокатури та Вищим антикорупційним судом. Час від часу з’являється інформація про направлення ВАКС інформації щодо певних адвокатів на розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури через систематичні неявки, спроби зриву судових засідань. В свою чергу, адвокати в соціальних мережах висловлюють обурення діями окремих суддів Антикорсуду.

Чи справді має місце серйозний конфлікт? На запитання «Судово-юридичної газети» відповіла Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич. 

Бесіду вів В’ячеслав Хрипун,

«Судово-юридична газета»

Як відомо, у Вищого антикорупційного суду склалися вкрай непрості відносини з частиною адвокатської спільноти України. Чому та яким чином, на думку ВАКС, склалися непрості відносини між судом та певними адвокатами?

Не можу погодитись із запропонованим Вами формулюванням. Навряд чи буде правильно говорити про «непрості» відносини між судом та певними адвокатами.

Варто наголосити, що завданням Вищого антикорупційного суду, як, власне, будь-якого іншого суду в кримінальному провадженні, є здійснення правосуддя на засадах верховенства права. При цьому до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура, яка чітко регламентована у кримінальному процесуальному законодавстві.

До прикладу, наслідком неприбуття захисника, якщо його участь є обов’язковою, або прокурора, є відкладення судового розгляду та визначення дати нового засідання. Крім того, законодавець наділяє суд правом з’ясувати причину неприбуття та надати оцінку цієї причини. Якщо причина неприбуття визнана неповажною, суд уповноважений порушити питання про дисциплінарну відповідальність прокурора або адвоката.

Або, розглядаючи повторну заяву про відвід, суд уповноважений надати оцінку наведеним в цій заяві доводам. Якщо будуть установлені ознаки зловживання правом на відвід задля затягування кримінального провадження, суд може залишити таку заяву без розгляду.

Так само, у випадку непристойної поведінки прокурора або вчинення адвокатом дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи, що є порушенням правил прокурорської/адвокатської етики, суд уповноважений ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність цих осіб.   

Разом із тим, перевірка відомостей про дисциплінарний проступок прокурора або адвоката, порушення та розгляд дисциплінарної справи, а також прийняття рішення у цій справі перебувають поза межами повноважень суду. Вони належать до компетенції відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.  

Справедливо зауважити, що прокурор та захисник також  мають  право на звернення до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою щодо дій судді. Це в комплексі забезпечує збалансованість правових процедур у кримінальному провадженні та сприяє чистоті процесу. До відома, зі скаргами на дії суддів звернулося 48 осіб, і за однією з них відкрите дисциплінарне провадження, розгляд якого не завершений.

Резюмуючи наведене, можна констатувати, що порядок взаємодії суду з учасниками судового провадження не є предметом дискреції головуючого судді або суду. Суворе дотримання вимог кримінального процесуального закону дозволяє об’єктивно, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя, а також унеможливлює виникнення, як Ви їх назвали, «непростих» відносин між судом та учасниками кримінального провадження.

Тому відповідь на Ваше запитання перебуває радше у площині міжособистісних стосунків та емоційних реакцій певних адвокатів на процесуальну діяльність колегій суддів або головуючого.   

Чи є зловживання правами з боку адвокатів в судових процесах, що відбуваються у ВАКС, системним явищем? Які найбільш типові форми таких зловживань правами?

Питання щодо зловживання процесуальними правами вирішує колегія суддів у кожному конкретному випадку, виходячи з сукупності фактичних обставин. За час процесуальної діяльності суду слідчі судді, колегії суддів першої інстанції та Апеляційної палати запланували близько 20 тисяч судових засідань. За результатами 12 з них судді звернулись до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності. Тому говорити про системність такого явища, як зловживання процесуальними правами з боку сторони захисту, явно несправедливо: більшість адвокатів здійснюють захист професійно та з дотриманням етичних норм.    

Якщо проаналізувати ухвали суду, якими констатовані факти зловживань процесуальними правами, то їх найбільш типовими формами є неприбуття адвоката до суду без поважних причин та випадки неетичної поведінки під час судового засідання, що має наслідком невиправдане затягування судового розгляду справи.    

Чи ведеться судом статистика зірваних засідань саме через неявку в судові засідання адвокатів та прокурорів? Скільки за час діяльності ВАКС було зірвано засідань саме через неявку адвокатів та прокурорів (якщо можливо вказати, які саме адвокати є «лідерами» за кількістю неявок)? Як це впливає на розгляд справ?

Утримаюсь від оприлюднення персональних даних прокурорів та адвокатів. Суд реагує на неприбуття прокурорів та адвокатів у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб, та цього достатньо для ефективного здійснення правосуддя. До того ж, більшість причин неприбуття прокурорів та адвокатів  в судове засідання суд визнає поважними (перебування у відпустці, хвороба, відсутність міжобласного транспортного сполучення тощо).

Щодо статистики – зауважу, що з урахуванням карантинних обмежень вона не буде інформативною та не відображатиме реальний стан справ. До прикладу, колегії суддів першої інстанції з 18 березня по 21 липня цього року призначили 1152 судових засідання. Із них не відбулися 410: за заявами сторін – 199; у зв’язку з неявкою сторін – 205; у зв’язку з не доставкою підсудного – 2; у зв’язку із хворобою підсудного – 2; у зв’язку із технічними причинами, що унеможливили участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції – 2.

Які заходи уживає ВАКС, щоб не допустити зривів засідань з боку адвокатів та прокурорів?

У своїй діяльності судді Вищого антикорупційного суду застосовують рекомендації, викладені у спільній резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2018 року «Професійна етика правосуддя».

Зі сторонами кримінального провадження заздалегідь обговорюється та узгоджується день та час судових засідань, з урахуванням їхньої зайнятості та планів щодо реалізації права на відпочинок. Звичайно, життя вносить свої корективи, та цей графік згодом може бути відкоригований.  Але в абсолютній більшості кримінальних проваджень така практика сприяє ефективному використанню робочого часу всіх учасників судового провадження. 

Чи є відповідна реакція від органів адвокатського самоврядування на ухвали ВАКС стосовно звернень до КДКА?

Наразі жодного рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності не ухвалювалось.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Петро Ковзель
    Петро Ковзель
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва