Поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул: позиція ВС

08:20, 18 августа 2020
Чиновник з Херсонщини вимагав скасувати накази про звільнення та поновлення на роботі.
Поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул: позиція ВС
dspif.gov.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, як суд касаційної інстанції, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу № 821/3795/15-а за позовом особи до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, -  голови Комісії з реорганізації Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з вимогами:

1.1.  визнати нечинним і скасувати наказ Держземагентства України від 31 серпня 2015 року № 362 у частині призначення головою Комісії з реорганізації Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області особу;

1.2.  визнати нечинним і скасувати наказ Держземагентства України від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а «Про звільнення позивача» та наказ ГУ Держземагентства у Херсонській області від 25 листопада 2015 року №143-к «Про оголошення наказу Держземагентства України від 25 листопада 2015 року №1398-кт/а «Про звільнення позивача»;

1.3.  поновити  особу на посаді начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області;

1.4.  стягнути на користь позивача з Держземагентства України та ГУ Держземагентства у Херсонській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 листопада 2015 року до дати постановлення судового рішення.

  1. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із реорганізацією Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області є незаконним, адже така реорганізація не мала наслідком скорочення посади, яку він обіймав у новоутвореному Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області, що не давало відповідачам підстав для припинення з ним трудових відносин.
  2. Позивач також зауважував, що під час попередження про наступне вивільнення йому не було запропоновано жодної посади в жодному органі Держгеокадастру України, що відповідала б його досвіду роботи та кваліфікації.
  3. Відповідачі проти позову заперечували. Свою позицію обґрунтовували тим, що на виконання вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України попередили позивача про можливе подальше звільнення у зв`язку з припиненням Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області та запропонували йому вакантну посаду, яку він міг зайняти з огляду на кваліфікацію та досвід роботи. Проте обійняти запропоновану посаду позивач відмовився, що слугувало підставою для його звільнення після закінчення строку попередження.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ Держземагентства України в Херсонській області від 22 листопада 2012 року № 9 позивача було призначено на посаду начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» наказом Комісії з реорганізації Держземагентства України «Про реорганізацію Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області» від 31 серпня 2015 року № 362 вирішено реорганізувати Відділ Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області.

24 вересня 2015 року позивач від голови Комісії з реорганізації Держземагентства України отримав попередження про вивільнення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, в якому йому запропоновано для подальшого працевлаштування у Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області вакантну посаду головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області.

Ознайомившись з указаним попередженням, позивач написав заяву на призначення на вакантну посаду начальника Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області.

Наказом Держземагентства України від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а позивача звільнено з посади начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області у зв`язку зі змінами в організації праці згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а оголошено наказ Держземагентсва України від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а «Про звільнення».

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним і скасовано наказ Держземагентства України від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а «Про звільнення»;

визнано протиправним і скасовано наказ ГУ Держземагентства у Херсонській області від 25 листопада 2015 року № 143-к «Про оголошення наказу Держземагентства України від 25 листопада 2015 року № 1398-кт/а «Про звільнення»;

зобов`язано Держземагентство України з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, вирішити питання щодо працевлаштування позивача;

зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 листопада 2015 року до 15 лютого 2016 року;

звернуто до негайного виконання постанову суду в частині нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України. Зокрема, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що реорганізація Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області не потягла скорочення посади, яку обіймав позивач. Водночас суди попередніх інстанцій установили, що аналогічну посаду у Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області йому запропоновано не було.

Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що позивачеві пропонувалася одна посада, що не відповідала його кваліфікації та досвіду роботу, хоча у Відділі Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області були інші вакантні посади, у тому числі аналогічна тій, що позивач обіймав у Відділі Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.

Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, Держземагентство України оскаржило їх до суду касаційної інстанції.

На обґрунтування касаційних скарг, зміст яких тотожний, скаржники зазначили, що внаслідок організаційно-штатних змін у Відділі Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області, викликаних його приєднанням до Відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі Херсонської області, посада позивача скорочувалася, у зв`язку з чим йому пропонувалася інша робота, що повністю відповідала його кваліфікації.

Скаржники доводять, що оскільки позивач від запропонованої посади відмовився, у спірних правовідносинах були законні підстави для його звільнення, визначені у Законі України «Про державну службу» та в Кодексі законів про працю України.

Позивач проти касаційних скарг заперечив.

Позиція Верховного Суду

Умовою припинення трудових відносин з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, є, зокрема, ліквідація підприємства, установи, організації або їхня реорганізація, що поєднана зі скороченням штату/чисельності працівників та/або змінами в організації роботи (праці), унаслідок яких працівник надалі об`єктивно не може виконувати посадові обов`язки за посадою, яку обіймав до запровадження змін в організації праці, а щодо переведення на іншу посаду він або заперечує, або для цього об`єктивно немає можливості.

Нормативне тлумачення частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України дає підстави для висновку, що роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати, відповідно до своєї кваліфікації.

Ураховуючи, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які були на день звільнення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачеві не пропонувалися усі вакантні посади, які були наявні у Відділі Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. Водночас запропонована йому посада головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області не відповідала його кваліфікації та досвіду роботи.

Зауваження скаржників з приводу того, що керівні посади в новоутворених Відділах Держземагентства можливо було обійняти лише за результатами конкурсу, який позивач не пройшов, Суд відхиляє.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок вивільнення державних службовців у зв`язку з реорганізацією державного органу було врегульовано КЗпП України, яким не передбачено конкурсу як умови переведення державного службовця за його згодою на іншу посаду державної служби у випадках організаційно-штатних змін в державному органі.

Аналізуючи встановлені судами обставини справи, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при прийнятті оскаржуваних наказів про звільнення особи відповідачі діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені КЗпП України, а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для скасування оскаржуваних наказів.

Водночас суд не може погодитися із застосованим судами попередніх інстанцій способом захисту порушених прав позивача шляхом покладення на Держземагентство України обов`язку з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, вирішити питання щодо працевлаштування позивача.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а, отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Зробивши правильний висновок про незаконність звільнення позивача, суди попередніх інстанцій його на роботі не поновили.

З урахуванням викладеного рішення судів попередніх інстанцій у цій частині позовних вимог підлягають скасуванню з прийняттям нового - про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, - начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Аргументи скаржників з приводу того, що суди попередніх інстанцій під час визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до вказаного Порядку № 100 не досліджували, чи отримував позивач дохід, на суму якого підлягає зменшенню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, зокрема допомогу по безробіттю, заробітну плату за новим місцем роботи тощо, Суд відхилив.

Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Висновки судів попередніх інстанцій у частині необхідності захисту порушених прав позивача шляхом покладення на Держземагентство України обов`язку з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, вирішити питання щодо працевлаштування позивача ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій у цій частині з прийняттям нового.

В іншій частині висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Тому суд постановив:

Касаційні скарги Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016  року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі № 821/3795/15-а у частині зобов`язання Державного агентства земельних ресурсів України обов`язку з дотриманням порядку вивільнення працівників, передбаченого статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, вирішити питання щодо працевлаштування особи скасувати.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу Держземагентства у Новотроїцькому районі Херсонської області.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15  лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5  квітня 2016 року у справі №821/3795/15-а залишити без змін.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду