Ефективне розслідування катувань: з чим звітуватиме Україна перед Комітетом міністрів Ради Європи

На днях Офіс Генерального прокурора повідомив про поновлення розслідування 18 кримінальних проваджень щодо катувань, в яких Європейським судом з прав людини було встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод через непроведення в них ефективного розслідування. Як йдеться у повідомленні, понад 70 справ щодо катувань та інших форм неналежного поводження з 2013 року перебувають на контролі Ради Європи.

Зокрема, йдеться про групу справ «Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов». Нагадаємо, що 5 квітня 2020 року минуло 15 років з дня прийняття рішення ЄСПЛ щодо тортур у відділенні міліції по справі «Афанасьєв проти України». Потім цю проблему ЄСПЛ констатував ще в ряді справ проти України. Врешті Комітет міністрів РЄ взяв їх на контроль і чекає на вирішення Україною системної проблеми.

Вже у вересні представники Офісу Генпрокурора, зокрема заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов, в Страсбурзі звітуватимуть перед Комітетом міністрів Ради Європи щодо цієї групи проваджень.

Начальник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних справах про катування та інші серйозні порушення прав з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів, які заходи здійснюються стосовно цих проваджень та яким чином планується вирішувати системну проблему неефективного розслідування катувань.

Чи дійсно активність у питанні розслідування кримінальних проваджень стосовно катувань, які перебувають на контролі КМРЄ проявилася лише зараз, напередодні Звіту перед Комітетом міністрів?

Ні, насправді відповідні заходи здійснюються з початку року.

Наш Департамент було створено в жовтні 2019 року, але реально він запрацював у січні 2020 року. Вже у першому кварталі ми вжили кілька системних заходів, зокрема внесли до річного плану Офісу Генерального прокурора стосовно першочергових заходів окремий розділ про оцінку стану розслідування проваджень, пов’язаних з катуваннями по Україні.

Генеральним прокурором були надані відповідні вказівки ще у березні, всі регіональні прокурори відзвітували про те, що зроблено по цих розслідуваннях. Окремий блок, який виділили для себе – це виконання рішень Європейського суду з прав людини. Тобто рішення стосовно питання ефективності розслідування цих кримінальних проваджень були ухвалені у березні.

Для того, щоб зрозуміти, скільки таких кримінальних проваджень, де вони знаходяться та в якому вони стані (які закриті, які розслідуються тощо), була проведена системна робота. Коли ми повністю склали для себе таку базу, то почали витребовувати ці провадження з регіонів. Це також потребує певного часу. На жаль, ще не впроваджено систему електронного провадження, і це багатотомні паперові провадження. Отже, у квітні ми почали отримувати першу інформацію про те, що відбувається за цими провадженнями.

Поступово ми їх уважно вивчили, проаналізували, що було по них зроблено, а що – ні. Якщо провадження закрите, але ми бачимо, що не було підстав для закриття, слідчий, прокурор не вжили всіх необхідних заходів, то ми детально розписуємо, що необхідно зробити. При цьому ми беремо рішення ЄСПЛ, який встановив порушення, дивимося, на що Суд звернув увагу та чому він вважає, що розслідування було неефективним. Саме на ці моменти звертається увага слідчого і прокурора, коли скасовуються рішення про закриття провадження.

Станом на 20 серпня таких рішень було 18. Загалом ми витребували 57 проваджень, проте не всі з них ще надійшли. У 18 після відповідного аналізу ОГП було поновлено розслідування і направлено відповідні вказівки.

У травні цього року відбулося онлайн-засідання з представниками Ради Європи якраз стосовно цих проваджень групи «Каверзіна-Афансьєва». Вони цікавилися, яка по них проводиться робота, ми повідомили їх про вжиті заходи. Тобто Департамент заздалегідь почав проводити цю роботу, і точно – не напередодні звіту перед КМРЄ.

Чи буде звіт України перед КМРЄ в частині ефективного розслідування катувань у цьому році для нас позитивним?

Фактично з 2013 року Комітет міністрів Ради Європи поставив ці справи на особливий контроль. Слід зауважити, що йдеться не лише про 70, Україна програла насправді більше справ – близько 300, пов’язаних з катуваннями. З 300 справ близько 100 пов’язані з неефективним розслідуванням. З цих 100 КМРЄ обрав найбільш резонансні. Він зауважив, що по цих справах особливий контроль, і поки Україна не застосує всі заходи стосовно їх ефективного розслідування, з контролю Комітет їх не зніме.

Україна не перший раз звітує по цих справах. Але, відверто кажучи, раніше особливо не було й про що казати. «Не встановлено порушення», «неможливо встановити» – для КМРЄ цього замало. Вони мають побачити, що Україна дійсно звернула увагу на всі недоліки, вказані ЄСПЛ.

Також важливо розуміти, що означає зняття з контролю.

За останні 7 років по жодній справі контроль знято не було. Це означає, що Україна не довела перед КМРЄ факт вжиття всіх необхідних заходів для проведення ефективного розслідування. Втім, останнє не завжди означає, що встановлено винну особу.

ЄСПЛ зазначає, що для нього ефективне розслідування має місце у випадку, коли держава здатна продемонструвати, що вона вжила всіх можливих заходів. Далеко не завжди можна встановити винну особу – зокрема, якщо за цей час вона померла чи пішли з життя свідки, потерпілі, і вже неможливо об’єктивно дослідити інформацію. Але необхідно довести, що Україна вжила всіх заходів для встановлення винної особи та ефективного розслідування. Якщо КМРЄ визнає ці заходи достатніми, справа може бути знята з контролю.

Ми б бажали, щоб вже в цьому році перші справи були зняті з контролю. Є багато варіантів: або ми доводимо справу до кінця, встановлюємо винних осіб, притягаємо їх до відповідальності або, наприклад, винну особу буде встановлено, але справа буде закрита за спливом строків давності. Або ж буде прийнято обґрунтоване рішення про закриття провадження в зв’язку з тим, що наразі вже неможливо встановити об’єктивні обставини. Разом з тим, така постанова про закриття потребує детального обґрунтування. Не просто фразою «ми провели розслідування, і її неможливо встановити», а постанова має чітко відповідати на всі питання, які були зазначені в рішеннях ЄСПЛ.

Наразі це є напрямом нашої роботи. І під час цьогорічного звіту Україна нарешті зможе розповісти, що розпочата системна робота по цій групі справ. В ОГП вже є повна база по вказаних 70 справах. Ми чітко знаємо, де ці провадження, у кого вони перебувають, на якому вони етапі, кому та коли були надані вказівки по них. Отже, ми зможемо надати чіткі відповіді КМРЄ.

Однією з цілей створення Державного бюро розслідувань в свій час було підвищення ефективності розслідування злочинів правоохоронців, зокрема щодо катувань. Був проект відповідної інструкції взаємодії між ДБР, прокуратурою, лікарями тощо, яка б мала сприяти покращенню комунікації під час виявлення відповідного злочину, адже проблеми в розслідуванні такої категорії проваджень, як правило, в своєчасності та якості збору доказової бази. Втім, вона затверджена не була. Що робиться в цьому напрямі Департаментом?

Фактично ми наразі для себе визначаємо, як має виглядати в Україні механізм розслідування катувань: які органи мають бути долучені, як має виглядати взаємодія між ними стосовно обміну інформацією тощо.

Під час наради, проведеної 4 червня після подій у Кагарлику (хоча, повторю, робота велася і до того), ми чітко прописали низку заходів до кінця року. Під рішенням за наслідками наради підписалися Генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ, голова ДБР, голова СБУ, міністр юстиції. Що ці загальні заходи передбачають?

Стосовно взаємодії та обміну інформацією щодо катувань ми зараз напрацьовуємо кілька документів. Першим документом буде спільний проект взаємодії. Кілька років тому він був розроблений і два роки лежав без ухвалення.

Це механізм взаємодії між міністерством юстиції, Офісом Генпрокурора та ДБР саме по рішеннях ЄСПЛ. Тобто, як тільки приймається рішення ЄСПЛ або по тих рішеннях, в яких порушення були встановлені раніше, ми прописуємо чіткий механізм співпраці.

Крім того, ми наразі розробили Єдині форми фіксації тілесних ушкоджень. Це дуже важливий аспект, бо наш досвід показує, що в кожному органі вони фіксуються по-різному. Це призводить до великих проблем потім, коли людина звертається, вже не маючи цих тілесних ушкоджень, і необхідно піднімати первинну медичну документацію, а там судово-медичні експерти не можуть знайти необхідну інформацію, оскільки вона незрозуміло чи неграмотно викладена лікарем, який проводив первинний огляд.

Сподіваємося, що Єдині форми буде затверджено МОЗ як медичну документацію. Що це нам дасть? Як тільки буде затверджено цю форму фіксації як форму медичної документації, всі інші державні органи: Мінюст, МВС тощо, які тримають людину в місцях несвободи, та медичні заклади - будуть зобов’язані вести фіксацію тілесних ушкоджень за єдиним стандартом. А також повідомляти одразу при виникненні тілесних ушкоджень до відповідних органів – до ДБР чи Нацполіції. Зараз ще обговорюється – куди лікар має повідомляти: на «102», де дзвінки фіксуються, записуються і потім можна перевірити, чи було повідомлено та чи не було приховано відповідну інформацію, або відразу до ДБР (там наразі опрацьовують створення спеціалізованої «гарячої» лінії).

Тобто, як тільки ця форма буде затверджена МОЗ, ми відповідно проробляємо спільний наказ про обмін інформацією.

Крім того, в Україні немає відпрацьованих методик розслідування катувань. Є певні поодинокі напрацювання, але узагальнені методики відсутні.

Департамент наразі, крім вжиття загальних заходів, ще займається процесуальним керівництвом. У нас близько 100 справ, де наші прокурори є старшими групи прокурорів і самостійно представляють обвинувачення в судах. І ми вже акумулюємо кращі практики: вдалий досвід експертизи, проведення ефективних слідчих дій – і узагальнюємо їх.

В останньому кварталі цього року ми плануємо вийти на проект методики розслідування катувань, щоб разом зі слідчими ДБР бачити механізм розслідування однаково.

Тут також є дуже важливою спеціалізація. Наші прокурори не в змозі розслідувати по Україні всі катування, бо їх просто кількісно не вистачає. Кількість злочинів, пов’язаних з насильством, реєструється близько 1700 на рік. Тому ми самі розслідуємо, задаємо стандарти, але при цьому ми спостерігаємо, що робиться в регіонах.

Доцільно було б в подальшому створити спеціалізацію у формах спеціалізованих підрозділів в регіональних прокуратурах, тобто в кожній регіональній прокуратурі має бути відділ або сектор, де будуть прокурори, що спеціалізуватимуться на процесуальному керівництві катувань. І ми дуже сподіваємося на таку спеціалізацію в ДБР, щоб і на рівні центрального апарату, і на рівні теруправлінь, були спеціалізовані відділи по розслідуванню катувань. Тоді нам буде простіше налагодити взаємодію.

Ми, власне, починали цей рік зі спільного навчання наших прокурорів разом зі слідчими ДБР. Але відсутність чіткої спеціалізації - це одна з можливих перешкод для того, щоб таке розслідування здійснювалося ефективно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.