Депутатам потрібен еталон для ухвалення законів про соціальний захист – Ольга Совгиря у КСУ

Представниця Верховної Раду у КСУ Ольга Совгиря вважає, що зараз існує потреба у наданні офіційного тлумачення Конституційним судом визначення словосполучення «гідні умови життя», що міститься у преамбулі Конституцій України. Про це вона заявила під час свого виступу у КСУ.

На думку представниці ВР, зараз існує потреба у тому, аби отримати офіційне тлумачення цього словосполучення для того, аби використовувати його під час подальшою законотворчості та уникати включення хибних норм до законопроєктів, що стосуватимуться соціального захисту населення. Так, пані Совгиря підкреслила, що законодавців часто керуються у законодавчому процесі не інтересами громадян і держави, а політичними цілями. Через такі дії певна частина законів, які стосуються соціального захисту, розширювали кількість чи розмір соціальних виплат, не враховуючи при цьому спроможності держави покрити такі видатки. Разом з цим, така ситуація призводила до ще більших втрат, адже люди зверталися до судів з вимогою реалізації їх прав, що були встановлені таким законами.

Представниця ВР відзначає, що це тлумачення буде таким собі еталоном, захищеним від політичного популізму, на який можна буде посилатися у процесі законотворчості. Наявність такого еталону у подальшому це дозволить Україні уникати суттєвих видатків, пов’язаних із невиконанням державою своїх зобов’язань, які на неї можуть покласти популістські закони.

Разом з тим депутатка відзначила, що у ході тлумачення терміну «гідний рівень життя» КСУ має виходити із того, що гідність не є поняттям, яке має абсолютний зміст, а є індивідуальним виміром. Виходячи з цього тлумачення «гідного рівня життя» не має бути абсолютним, а таким, щоб його можна було застосовувати до всіх справ індивідуально. А тому КСУ має встановити певний набір параметрів гідного рівня життя, на який зможуть рівнятися законодавці. Вона запропонувала, що гідний рівень життя має визначатися не тим, скільки їжі чи одягу людина може купити, а й можливістю людини забезпечити своє здоров’я, культурний розвиток та інші фактори, які важливі для самореалізації людини у суспільстві.

Проте, коли суддя КСУ Василь Лемак спитав представницю Верховної Ради про те, чому при обчисленні прожиткового мінімуму не включають такі потреби людини, вона не змогла відповісти. Зазначила лише, що той перелік речей, на основі якого нині розраховують прожитковий мінімум, імовірніше за все, становить список речей, які свого часу було заборонено конфіскувати у засуджених відповідно до Кримінального кодексу СРСР.

У відповідь на питання судді КСУ Галини Юровської про те, як на її думку співвідносяться поняття «достатнього» та «гідного рівня життя», а також «гідний» та «достатній рівень життя», Ольга Совгиря зазначила, що достатній рівень життя – це мінімальний базовий рівень, який характеризує фізичні потреби людини та частково – її соціальні потреби. У свою чергу, гідний рівень життя має на увазі забезпечення усіх потреб людини та реалізацію всіх її прав. Пізніше вона додала, що достатні життя забезпечує існування біологічної істоти – тобто, забезпечує природні потреби людини, а гідний рівень життя дозволяє людині бути біосоціальною істотою – не лише підтримувати існування, але й реалізовувати себе, як особистість.

Пані Совгиря звернула увагу, що людина не може почувати себе гідною, якщо у неї не задоволені базові потреби. А тому, коли держава не може забезпечувати такі потреби, її задача полягає у створенні умов для того, аби люди могли себе забезпечити самі. Тут її виступ перегукувався із тезами виступу Галини Третякової, яка також акцентувала увагу на потребі створення соціальної інфраструктури для соціально незахищених верств населення. Як приклад, представниця ВР у КСУ зазначила, що коли у місті немає пандусів, то особи з інвалідністю не можуть забезпечити собі ані гідний рівень життя, ані свої базові потреби. Більше того, вони опиняються у ізоляції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.