Як відомо, під час спроби скоротити кількість суддів Верховного Суду вдвічі автори законопроекту 1008 щодо судової реформи (закон 193-IX, який потім був визнаний неконституційним) аргументували це начебто відсутністю єдності судової практики через різні позиції ВС.
Втім, очевидно, що механічне вирішення спорів «під копірку» може мати ще гірші наслідки.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко зазначила, що вважати відступ від правових позицій недоліком роботи ВП ВС є неприпустимим
«До триріччя роботи ВП ВС думала написати велику підсумкову аналітичну статтю про нашу роботу. Але з урахуванням останніх новин щодо розгляду КСУ подання про неконституційність ВП ВС хочу звернути увагу на деякі речі.
Мета створення ВП ВС – це забезпечення єдності практики. Інструментом такого забезпечення є відступи від правових позицій.
Тобто, коли ми бачимо, що є різна практика – ми обираємо одну із існуючих правових позицій, або формуємо нову. Таким чином має забезпечуватися єдність. Так само працюють і об‘єднані палати – вони формують єдину практику в межах кожного касаційного суду.
Тому вважати відступ від правових позицій недоліком роботи ВП ВС є неприпустимим. Це наш головний правовий інструмент!
Єдине виключення – це відступ від власних правових позицій – такий відступ свідчить, про те що ВП ВС або помилилася (не досягла результату) або щось змінилося - в законодавстві, в судовій практиці, з'явилися нові вагомі аргументи. Ми нещодавно рахували, що за весь період роботи ВП ВС сформовано більше 2000 правових позицій. Відступ від 10 від них це приблизно 0,5%», – підкреслила вона.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.