ВС роз’яснив, коли застосовуються заходи забезпечення позову

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/39601/19.

Обставини справи

Громадянка України звернулась до суду із позовом до особи, третя особа: особа_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовну заяву подано із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру. Заява мотивована тим, що предметом позовної заяви є витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме вказаної квартири. Вважала, що існує можливість повторного відчуження відповідачем вказаного майна, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому заявник звернулася із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду скасовано, ухвалено нове судове рішення. Заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру.

Постанова апеляційного суду мотивована доцільністю вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднене виконання можливого рішення суду про задоволення позову та є співмірними з заявленими позовними вимогами.

Висновок Верховного Суду

Апеляційний суд установив, що підставою для звернення до суду стало відчуження квартири позивача у січні 2018 року на користь третьої особи у справі та подальший перепродаж вказаної квартири останньою відповідачу у вказаній справі. В обґрунтування позову, що за доводами позивачки свідчить про вибуття зазначеного майна з її власності поза її волею.

ВС підкреслив, що статтею 124 Конституції України визначений принцип обов’язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вичиняти певні дії тощо.

ВС заважив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного майна, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, та врахувавши, що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на спірну квартиру є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, апеляційний суд дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову.

Обраний апеляційним судом захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтю 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.