ВС висловився щодо визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення

17:29, 9 октября 2020
Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
ВС висловився щодо визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень,  які прийняті на виконання судового рішення

Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/15623/19.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати дії та бездіяльність відповідачів щодо невиконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/9306/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у цій справі протиправними;

- визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке було оформлено протоколом про відмову в призначені одноразової грошової допомоги;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 760/9306/17, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до  Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»  та  постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №    975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»  з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/9306/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням висновків, викладених у цих рішеннях.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що Міністерством оборони України вирішено відмовити в призначені одноразової грошової допомоги всупереч рішення суду у справі № 760/9306/17, наслідком чого,  на його думку, стало прийняття Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправної постанови про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.

Окружний адміністративний суд  міста Києва ухвалою, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, закрив провадження у справі в частині позовних вимог до Міністерства оборони України.

Висновок Верховного Суду

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми  КАС України  мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

ВС зазначив, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Звертаючись  до суду із адміністративним позовом в частині позовних вимог до Міністерства оборони України, позивач фактично оскаржує рішення, дії та бездіяльність Міністерства оборони України, що мали місце під час виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/9306/17.

Таким чином, оскаржувана бездіяльність Міністерства оборони України та рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом, прийняте на виконання судового рішення у цій справі, можуть бути оскаржені, відповідно до статті 383 КАС України.

ВС зазначив, що такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої  статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення  закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

ВС також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об’єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

За вказаних обставин, колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносин наявні обставини, з якими статті 383 КАС України пов’язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку  статті 383 КАС України  із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 367/4468/13, то він може звернутись до суду в порядку  статті 383 КАС України  із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив Касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб’єкта владних повноважень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрий Сорока
    Юрий Сорока
    судья Волынского окружного административного суда
  • Сергей Болотин
    Сергей Болотин
    судья Хмельницкого апелляционного суда
  • Олег Сушко
    Олег Сушко
    судья Седьмого апелляционного административного суда
  • Виктор Маслов
    Виктор Маслов
    судья Высшего антикоррупционного суда
  • Василий Сачук
    Василий Сачук
    судья Ровненского апелляционного суда
загрузка...