Використання знаку для товарів і послуг в інтернет-магазині: чи порушуються права на об’єкти інтелектуальної власності

Якщо продавець виставляє, демонструє товар у місці його продажу (у даному випадку Інтернет-магазин), тобто реалізує свою публічну пропозицію в порядку частини другої статті 699 ЦК України, то підстави для визначення такої діяльності як рекламування або представлення товару відсутні.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  925/329/19.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Х» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом, в якому просило заборонити ФОП використовувати знак для товарів і послуг ТОВ «Х».

Позов обґрунтовано тим, що позначення, які використовуються ФОП у мережі Інтернет та рекламі, є схожими зі знаком для товарів і послуг настільки, що їх можна сплутати. Дії ФОП щодо використання на вебсторінках інтернет-магазину знаку для товарів і послуг ТОВ «Х» порушують майнові права на об’єкти інтелектуальної власності ТОВ «Х».

Справа неодноразово розглядалась судами, в решті-решт, за результатами нового розгляду справи Господарським судом Черкаської області ухвалено рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, позов задоволено частково. Заборонено  ФОП використовувати  знак для товарів і послуг ТОВ «Х».

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до статті 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору (частина перша цієї статті). Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того, чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу (частина друга цієї статті).

Згідно із Законом України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.

У даному випадку частина перша статті 699 ЦК України регулює саме правовідносини щодо надання послуг у сфері рекламування або представлення товарів, оскільки продавець з метою публічної пропозиції укладення договору роздрібної купівлі-продажу замовляє виробництво/розповсюдження реклами своїх товарів у іншого суб`єкта (виробника/розповсюджувача реклами).

ВС зауважив, що якщо ж продавець виставляє, демонструє товар у місці його продажу (у даному випадку Інтернет-магазин), тобто реалізує свою публічну пропозицію в порядку частини другої статті 699 ЦК України, то підстави для визначення такої діяльності, як рекламування або представлення, товару відсутні.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідач не надає іншим особам послуги з рекламування товарів, які ним продаються на власному вебсайті (чи інші послуги), і не отримує за це плату, а його дії є пропозицією до укладення публічного договору роздрібної купівлі-продажу товарів.

Таким чином, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що діяльність, яка здійснюється ФОП щодо роздрібного продажу товарів торгової марки «H», не відноситься до 35 класу МКТП.

Клас 35 МКТП має назву «Рекламування; керування підприємницькою діяльністю; адміністрування у сфері підприємницької діяльності; офісні роботи» та віднесений до категорії «Послуги».

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо визнання права власності на будівлю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.